Поиск по сайту:



Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Головна сторінка

                     З А К О Н  У К Р А Ї Н И
 
            Про Уповноваженого Верховної Ради України
                          з прав людини
 
      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 20, ст.99 )
 
      ( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
                               Рішення Конституційного Суду
        N 5-рп/2000 ( v005p710-00 ) від 18.04.2000 )
 
            { Iз змінами, внесеними згідно із Законом
              N 274-VI ( 274-17 ) від 15.04.2008 }
 
 
                          Р о з д і л I
 
                        ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1.     Парламентський    контроль    за    додержанням
                   конституційних   прав   і  свобод   людини    і
                   громадянина
 
     Парламентський контроль  за додержанням конституційних прав і
свобод людини і громадянина та захист прав  кожного  на  території
України  і  в  межах  її  юрисдикції  на постійній основі здійснює
Уповноважений  Верховної  Ради  України  з  прав  людини  (далі  -
Уповноважений),  який  у  своїй  діяльності керується Конституцією
України ( 254к/96-ВР ),  законами  України,  чинними  міжнародними
договорами,  згода  на  обов'язковість яких надана Верховною Радою
України.
 
     Стаття 2. Сфера застосування Закону
 
     Сферою застосування  Закону  є  відносини,  що  виникають при
реалізації  прав  і  свобод  людини   і   громадянина   лише   між
громадянином   України,  незалежно  від  місця  його  перебування,
іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території
України,   та   органами   державної   влади,  органами  місцевого
самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
 
     Стаття 3.   Мета   парламентського  контролю  за  додержанням
                 конституційних прав і свобод людини і громадянина
 
     Метою парламентського контролю,  який здійснює Уповноважений,
є:
     1) захист прав і свобод людини  і  громадянина,  проголошених
Конституцією України,  законами України та міжнародними договорами
України;
     2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина
суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;
     3) запобігання  порушенням прав і свобод людини і громадянина
або сприяння їх поновленню;
     4) сприяння  приведенню  законодавства  України  про  права і
свободи  людини  і  громадянина  у  відповідність  з  Конституцією
України, міжнародними стандартами у цій галузі;
     5) поліпшення    і    подальший     розвиток     міжнародного
співробітництва   в   галузі   захисту  прав  і  свобод  людини  і
громадянина;
     6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації
людиною своїх прав і свобод;
     7) сприяння   правовій  інформованості  населення  та  захист
конфіденційної інформації про особу.
 
     Стаття 4. Правовий статус Уповноваженого
 
     Уповноважений є посадовою особою,  статус  якої  визначається
Конституцією України,  цим Законом,  Законом України "Про державну
службу" ( 3723-12 ).
     Уповноважений здійснює  свою  діяльність  незалежно від інших
державних органів та  посадових  осіб.  Діяльність  Уповноваженого
доповнює  існуючі  засоби  захисту  конституційних  прав  і свобод
людини  і  громадянина,  не  відміняє  їх  і  не  тягне  перегляду
компетенції   державних   органів,   які   забезпечують  захист  і
поновлення порушених прав і свобод.
     Повноваження Уповноваженого   не  можуть  бути  припинені  чи
обмежені у  разі  закінчення  строку  повноважень  Верховної  Ради
України  або  її  розпуску  (саморозпуску),  введення воєнного або
надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.
     Уповноважений має  печатку  із  зображенням малого Державного
Герба України та своїм найменуванням.
     Місцезнаходженням Уповноваженого  є  столиця  України - місто
Київ.
 
                          Р о з д і л II
 
         ПРИЗНАЧЕННЯ  НА  ПОСАДУ,  ЗВIЛЬНЕННЯ З ПОСАДИ ТА
              ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ УПОВНОВАЖЕНОГО
             ВЕРХОВНОЇ  РАДИ  УКРАЇНИ  З  ПРАВ ЛЮДИНИ
 
     Стаття 5.  Вимоги до кандидата на  посаду  Уповноваженого  та
                призначення на посаду Уповноваженого
 
     Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади
Верховною  Радою  України  таємним  голосуванням  шляхом   подання
бюлетенів.
     (  Положення  частини  другої статті 5 визнано конституційним
згідно з Рішенням Конституційного Суду N 5-рп/2000 ( v005p710-00 )
від  18.04.2000  )  Уповноваженим може бути призначено громадянина
України,  який  на  день обрання досяг 40 років, володіє державною
мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності
та протягом останніх п'яти років проживає в Україні.
     Не може  бути  призначено  Уповноваженим   особу,   яка   має
судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не
знята в установленому законом порядку.
     Уповноважений призначається  строком  на  п'ять  років,  який
починається з дня складення ним присяги на  сесії  Верховної  Ради
України.
 
     Стаття 6.    Порядок    висування   кандидатури   на   посаду
                  Уповноваженого
 
     Пропозиції   щодо   кандидатур(и)  на  посаду  Уповноваженого
вносять   Голова  Верховної  Ради  України  або  не  менше  однієї
четвертої  народних  депутатів  України від конституційного складу
Верховної   Ради   України.  Відповідний  комітет  Верховної  Ради
України  подає  Верховній  Раді  України свої висновки щодо кожної
кандидатури  на  посаду  Уповноваженого, відповідності її вимогам,
передбаченим  цим  Законом,  та  про  відсутність  причин,  які  б
перешкоджали зайняттю нею цієї посади.
     Висування кандидатури    для    призначення     на     посаду
Уповноваженого  здійснюється  у  двадцятиденний строк з наступного
дня після:
     1) набрання чинності цим Законом;
     2) закінчення строку, на який було призначено Уповноваженого,
або припинення його повноважень чи звільнення;
     3) оголошення результатів голосування, якщо Уповноваженого не
було призначено.
     Голосування проводиться під час пленарних засідань  Верховної
Ради України бюлетенями для таємного голосування,  але не раніш як
через десять днів і не  пізніше  ніж  через  двадцять  днів  після
закінчення строку для висування кандидатів для участі у виборах.
     Призначеним вважається той кандидат,  за якого  проголосувала
більшість  народних  депутатів  України від конституційного складу
Верховної Ради України, про що приймається постанова.
     Якщо на  посаду  Уповноваженого  було висунуто більше ніж два
кандидати і жодного  з  них  не  було  призначено,  Верховна  Рада
України  проводить  повторне  голосування по двох кандидатах,  які
отримали найбільшу кількість голосів.
     Повторне голосування з призначення Уповноваженого проводиться
в порядку, визначеному цією статтею.
     У разі  якщо  жоден із кандидатів на посаду Уповноваженого не
набрав необхідної кількості голосів,  знову проводиться  висування
кандидатур для призначення на посаду Уповноваженого.
 
     Стаття 7. Присяга Уповноваженого
 
     При вступі  на  посаду  Уповноважений на пленарному засіданні
Верховної Ради України складає присягу такого змісту: "Я, (ім'я та
прізвище),  заступаючи  на  посаду  Уповноваженого  Верховної Ради
України  з  прав  людини,  урочисто  присягаю  чесно  та  сумлінно
захищати  права  і  свободи  людини  і  громадянина,  добросовісно
виконувати свої обов'язки,  додержуватися  Конституції  України  і
законів  України  та  керуватися справедливістю і власною совістю.
Зобов'язуюся діяти незалежно,  неупереджено,  в інтересах людини і
громадянина".
     Повноваження Уповноваженого починаються з  моменту  складення
присяги.
 
     Стаття 8. Несумісність посади Уповноваженого
 
     Уповноважений не може мати представницького мандата, обіймати
будь-які інші посади в органах державної  влади,  виконувати  іншу
оплачувану  чи  неоплачувану  роботу  в  органах  державної влади,
органах  місцевого  самоврядування,   об'єднаннях   громадян,   на
підприємствах,  в  установах,  організаціях  незалежно  від  форми
власності,  крім  викладацької,   наукової   або   іншої   творчої
діяльності.
     Він не може бути членом будь-якої політичної партії.
     За наявності обставин, зазначених у частинах першій та другій
цієї статті, Уповноважений повинен їх усунути протягом десяти днів
після  його  призначення.  До  усунення зазначених обставин він не
може складати присяги.
     Якщо обставини,  зазначені  у  частинах першій та другій цієї
статті,  виникли під час діяльності Уповноваженого,  вони  повинні
бути усунені протягом десяти днів з дня, коли про це стало відомо.
     У разі  неможливості  усунути   їх   протягом   десяти   днів
Уповноважений  зобов'язаний  зробити  у зазначений строк заяву про
відмову виконувати будь-які інші доручення чи  повноваження,  крім
тих, що належать Уповноваженому.
     Якщо протягом зазначеного  строку  Уповноважений  не  виконає
встановлених вимог, його повноваження припиняються і Верховна Рада
України  зобов'язана  звільнити  його  з  посади.  Нове  висування
кандидатур    і   призначення   Уповноваженого   здійснюються   за
процедурою, передбаченою статтею 6 цього Закону.
 
     Стаття 9.  Припинення  повноважень  та  звільнення  з  посади
                Уповноваженого
 
     Повноваження Уповноваженого припиняються у разі:
     1) відмови його від подальшого  виконання  обов'язків  шляхом
подання заяви про складення своїх повноважень;
     2) набрання законної сили  обвинувальним  вироком  суду  щодо
нього;
     3) набрання законної сили рішенням суду про  визнання  особи,
яка  обіймає  посаду  Уповноваженого,  безвісно відсутньою або про
оголошення її померлою;
     4) складення присяги новообраним Уповноваженим;
     5) смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого.
     Верховна Рада України приймає рішення про звільнення з посади
Уповноваженого до закінчення строку,  на який його було обрано,  у
разі:
     1) порушення присяги;
     2) порушення вимог щодо несумісності діяльності;
     3) припинення громадянства України;
     4) неспроможності  протягом  більше  чотирьох  місяців підряд
виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я  чи  втрату
працездатності.
     Висновок щодо наявності  підстави  для  звільнення  з  посади
Уповноваженого повинна дати тимчасова спеціальна комісія Верховної
Ради України.
     Верховна Рада  України  за  наявності зазначених у цій статті
підстав розглядає  питання  і  приймає  відповідну  постанову  про
звільнення  з  посади  Уповноваженого за поданням Голови Верховної
Ради України або не менш як однієї  четвертої  народних  депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради України.
     Уповноважений вважається звільненим  з  посади,  якщо  за  це
проголосувала    більшість    народних   депутатів   України   від
конституційного складу Верховної Ради України.
     Припинення повноважень  та звільнення з посади Уповноваженого
оформляються відповідною постановою Верховної Ради України.
 
                         Р о з д і л III
 
              ОРГАНIЗАЦIЯ ДIЯЛЬНОСТI УПОВНОВАЖЕНОГО
 
     Стаття 10. Секретаріат Уповноваженого
 
     Для забезпечення   діяльності   Уповноваженого    утворюється
секретаріат,  який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та
печатку встановленого зразка.
     Структура секретаріату,  розподіл  обов'язків та інші питання
щодо  організації   його   роботи   регулюються   Положенням   про
секретаріат  Уповноваженого  Верховної  Ради України з прав людини
(далі - Положення).  На працівників секретаріату  поширюється  дія
Закону України  "Про  державну  службу" ( 3723-12 ).  Положення та
кошторис  секретаріату  затверджуються   Уповноваженим   у   межах
кошторису   витрат,   пов'язаних   із  діяльністю  Уповноваженого.
Призначення  на  посаду  та  звільнення  працівників  секретаріату
здійснюються Уповноваженим.
     При Уповноваженому з метою надання консультаційної підтримки,
проведення  наукових досліджень,  а також вивчення пропозицій щодо
поліпшення стану захисту прав і свобод людини і  громадянина  може
створюватися  консультативна рада (яка може діяти і на громадських
засадах) із осіб,  що мають досвід роботи в галузі захисту прав  і
свобод людини і громадянина.
 
     Стаття 11. Представники Уповноваженого
 
     Уповноважений має  право  призначати  своїх  представників  у
межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України.
     Організація діяльності   та  межі  повноважень  представників
Уповноваженого   регулюються    Положенням    про    представників
Уповноваженого   Верховної   Ради   України  з  прав  людини,  яке
затверджується Уповноваженим.
 
     Стаття 12. Порядок фінансування діяльності Уповноваженого
 
     Фінансування діяльності Уповноваженого провадиться за рахунок
Державного  бюджету  України  та  щорічно  передбачається  в ньому
окремим рядком.
     Уповноважений розробляє, подає на затвердження Верховної Ради
України та виконує кошторис своїх витрат.
     Фінансова звітність   подається   Уповноваженим   у  порядку,
встановленому законодавством України.
     Верховна Рада України і відповідні органи виконавчої влади та
органи місцевого  самоврядування  створюють  необхідні  умови  для
діяльності Уповноваженого, його секретаріату та представників.
 
                          Р о з д і л IV
 
                   ПОВНОВАЖЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОГО
 
     Стаття 13. Права Уповноваженого
 
     Уповноважений має право:
     1) невідкладного   прийому   Президентом   України,   Головою
Верховної   Ради   України,  Прем'єр-міністром  України,  головами
Конституційного Суду України,  Верховного Суду  України  та  вищих
спеціалізованих  судів  України,  Генеральним  прокурором України,
керівниками інших    державних    органів,    органів    місцевого
самоврядування,    об'єднань   громадян,   підприємств,   установ,
організацій  незалежно  від  форми  власності,  їх  посадовими  та
службовими особами;
     2) бути  присутнім  на  засіданнях  Верховної  Ради  України,
Кабінету   Міністрів   України,   Конституційного   Суду  України,
Верховного Суду України та вищих  спеціалізованих  судів  України,
колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;
     3) звертатися до Конституційного Суду України з поданням:
     про відповідність  Конституції України ( 254к/96-ВР ) законів
України та інших правових  актів  Верховної  Ради  України,  актів
Президента  України,  актів  Кабінету Міністрів України,  правових
актів Верховної Ради Автономної Республіки  Крим,  які  стосуються
прав і свобод людини і громадянина;
     про офіційне  тлумачення  Конституції  України   та   законів
України;
     4) безперешкодно відвідувати органи державної  влади,  органи
місцевого   самоврядування,  підприємства,  установи,  організації
незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;
     5) на  ознайомлення з документами,  у тому числі і секретними
(таємними), та отримання  їх  копій  в  органах  державної  влади,
органах   місцевого   самоврядування,   об'єднаннях  громадян,  на
підприємствах,  в  установах,  організаціях  незалежно  від  форми
власності,  органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться
в судах.
     Доступ до  інформації,  пов'язаної  із службовою та державною
таємницями,  здійснюється  в  порядку,  визначеному  законодавчими
актами України;
     6) вимагати від посадових і службових осіб органів  державної
влади,  органів  місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,
організацій незалежно  від  форми  власності  сприяння  проведенню
перевірок   діяльності   підконтрольних   і   підпорядкованих   їм
підприємств,  установ,  організацій,  виділення  спеціалістів  для
участі  у  проведенні  перевірок,  експертиз і надання відповідних
висновків;
     7) запрошувати посадових і службових осіб,  громадян України,
іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або
письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;
     8) відвідувати у будь-який  час  місця  тримання  затриманих,
попереднього ув'язнення,  установи відбування засудженими покарань
та установи примусового лікування  і  перевиховання,  психіатричні
лікарні,  опитувати  осіб,  які  там  перебувають,  та  отримувати
інформацію щодо умов їх тримання;
     9) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій,  у тому
числі на закритих судових  засіданнях,  за  умови  згоди  суб'єкта
права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;
     10) звертатися до суду із заявою про  захист  прав  і  свобод
людини  і громадянина,  які за станом здоров'я чи з інших поважних
причин не можуть цього зробити самостійно,  а також  особисто  або
через  свого  представника  брати  участь  у  судовому  процесі  у
випадках та порядку, встановлених законом;
     11) направляти    у   відповідні   органи   акти   реагування
Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і  свобод  людини  і
громадянина для вжиття цими органами заходів;
     12) перевіряти стан додержання  встановлених  прав  і  свобод
людини  і  громадянина  відповідними  державними органами,  в тому
числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
     13) здійснювати  контроль  за  забезпеченням  рівних прав та
можливостей  жінок  і  чоловіків. { Статтю 13 доповнено пунктом 13
згідно із Законом N 274-VI ( 274-17 ) від 15.04.2008 }
 
     Стаття 14. Обов'язки Уповноваженого
 
     Уповноважений зобов'язаний додержуватися Конституції  України
і  законів  України,  інших  правових актів,  прав та охоронюваних
законом інтересів людини і  громадянина,  забезпечувати  виконання
покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані
йому права.
     Уповноважений зобов'язаний       зберігати      конфіденційну
інформацію.  Це  зобов'язання  діє   і   після   припинення   його
повноважень.
     У разі  розголошення  таких  відомостей  Уповноважений   несе
відповідальність у встановленому законодавством порядку.
     Уповноважений не має права розголошувати  отримані  відомості
про  особисте  життя заявника та інших причетних до заяви осіб без
їхньої згоди.
 
     Стаття 15. Акти реагування Уповноваженого
 
     Актами реагування  Уповноваженого  щодо   порушень   положень
Конституції   України,   законів  України,  міжнародних  договорів
України  стосовно  прав  і   свобод   людини   і   громадянина   є
конституційне  подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до
органів   державної   влади,   органів  місцевого  самоврядування,
об'єднань  громадян,  підприємств,  установ, організацій незалежно
від форми власності та їх посадових і службових осіб.
     Конституційне подання  Уповноваженого  -  акт  реагування  до
Конституційного  Суду   України   щодо   вирішення   питання   про
відповідність   Конституції   України   (конституційності)  закону
України чи іншого правового  акта  Верховної  Ради  України,  акта
Президента  України та Кабінету Міністрів України,  правового акта
Автономної  Республіки  Крим;  офіційного  тлумачення  Конституції
України та законів України.
     Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до
органів   державної   влади,   органів  місцевого  самоврядування,
об'єднань громадян,  підприємств,  установ,  організацій незалежно
від  форми  власності,  їх посадовим і службовим особам для вжиття
відповідних заходів  у  місячний  строк  щодо  усунення  виявлених
порушень прав і свобод людини і громадянина.
 
     Стаття 16.  Підстави  для  провадження  справ  та призначення
                 перевірок
 
     Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей
про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує:
     1) за  зверненнями  громадян  України,  іноземців,  осіб  без
громадянства чи їх представників;
     2) за зверненнями народних депутатів України;
     3) за власною ініціативою.
 
     Стаття 17. Розгляд звернень до Уповноваженого
 
     Уповноважений приймає   та   розглядає   звернення   громадян
України,  іноземців,  осіб без громадянства або осіб,  які діють в
їхніх  інтересах,  відповідно  до  Закону  України  "Про звернення
громадян" ( 393/96-ВР ).
     Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом
року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.
За  наявності  виняткових  обставин цей строк може бути подовжений
Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
     При розгляді звернення Уповноважений:
     1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод
людини і громадянина;
     2) роз'яснює заходи,  що  їх  має  вжити  особа,  яка  подала
звернення Уповноваженому;
     3) направляє звернення за належністю в орган,  до компетенції
якого   належить   розгляд  справи,  та  контролює  розгляд  цього
звернення;
     4) відмовляє в розгляді звернення.
     Уповноважений не розглядає тих  звернень,  які  розглядаються
судами,  зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа
подала позов, заяву або скаргу до суду.
     Повідомлення про  прийняття звернення до розгляду або відмову
у прийнятті звернення до розгляду надсилається в  письмовій  формі
особі,  яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду
повинна бути вмотивованою.
 
     Стаття 18. Щорічні та спеціальні доповіді Уповноваженого
 
     Протягом першого   кварталу   кожного   року    Уповноважений
представляє  Верховній  Раді  України  щорічну  доповідь  про стан
додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні
органами   державної  влади,  органами  місцевого  самоврядування,
об'єднаннями громадян,  підприємствами,  установами, організаціями
незалежно  від  форми  власності  та  їх  посадовими  і службовими
особами,  які порушували  своїми  діями  (бездіяльністю)  права  і
свободи   людини   і  громадянина,  та  про  виявлені  недоліки  в
законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.
     Щорічна доповідь   повинна   містити   посилання  на  випадки
порушень  прав  і  свобод  людини   і   громадянина,   щодо   яких
Уповноважений уживав необхідних заходів,  на результати перевірок,
що  здійснювалися  протягом  року,   висновки   та   рекомендації,
спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і
громадянина.
     У разі  необхідності Уповноважений може представити Верховній
Раді України  спеціальну  доповідь  (доповіді)  з  окремих  питань
додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина.
     За щорічною   та   спеціальною   (спеціальними)    доповідями
Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову.
     Щорічні та спеціальні доповіді разом з  прийнятою  постановою
Верховної Ради України публікуються в офіційних виданнях Верховної
Ради України.
 
     Стаття 19.    Участь    Уповноваженого     у     міжнародному
                   співробітництві
 
     Уповноважений бере  участь  у  підготовці  доповідей  з  прав
людини,  які подаються Україною в міжнародні організації згідно  з
чинними  міжнародними  договорами,  згода  на  обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.
 
                          Р о з д і л V
 
         ГАРАНТIЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI УПОВНОВАЖЕНОГО
 
     Стаття 20. Загальні гарантії діяльності Уповноваженого
 
     Втручання органів   державної   влади,   органів    місцевого
самоврядування,    об'єднань   громадян,   підприємств,   установ,
організацій незалежно  від  форми  власності  та  їх  посадових  і
службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.
     Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ,
які закінчені або перебувають у його провадженні.
     Уповноважений користується правом недоторканності на весь час
своїх  повноважень.  Він  не  може  бути  без згоди Верховної Ради
України притягнутий до кримінальної відповідальності або  підданий
заходам  адміністративного  стягнення,  що накладаються в судовому
порядку,  затриманий,  заарештований,  підданий  обшуку,  а  також
особистому  огляду.  Кримінальну  справу проти Уповноваженого може
бути порушено лише Генеральним прокурором  України.  За  порушення
законодавства   щодо   гарантій  діяльності  Уповноваженого,  його
представників та працівників секретаріату винні особи притягаються
до відповідальності згідно з чинним законодавством.
     Після закінчення  строку  повноважень,  на  який  особу  було
обрано на посаду Уповноваженого,  їй надається робота (посада), на
якій вона працювала до призначення і яка зберігається  за  нею  на
час виконання нею обов'язків Уповноваженого, а в разі неможливості
надання цієї роботи (посади) - інша рівноцінна робота (посада)  на
тому  ж  або,  за  її  згодою,  іншому  підприємстві,  в установі,
організації.
     Життя та  здоров'я  Уповноваженого і його представників,  які
працюють на постійній основі,  підлягають обов'язковому державному
страхуванню на випадок смерті,  травми, каліцтва або захворювання,
одержаних під час виконання ними службових обов'язків.  Порядок та
умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
     Стаття 21.  Гарантії  захисту  прав  людини і громадянина при
                 зверненні до Уповноваженого
 
     Кожен може   без   обмежень   і   перешкод   звернутися    до
Уповноваженого у порядку, передбаченому чинним законодавством.
     При зверненні до Уповноваженого не  може  бути  привілеїв  чи
обмежень  за  ознаками  раси,  кольору шкіри,  релігійних та інших
переконань,  статі, етнічного та соціального походження, майнового
стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.
     Особа, позбавлена  волі,   може   звернутись   із   письмовим
зверненням до Уповноваженого або його представників.  У цьому разі
до неї не  застосовуються  обмеження  щодо  листування.  Звернення
такої   особи   протягом  двадцяти  чотирьох  годин  направляються
Уповноваженому.
     Кореспонденція Уповноваженому та його представникам від осіб,
які затримані,  перебувають під  арештом,  під  вартою,  в  місцях
позбавлення  волі  та місцях примусового тримання чи лікування,  а
також інших громадян України,  іноземців та осіб без  громадянства
незалежно  від  місця  їх  перебування  не  підлягає  ніяким видам
цензури та перевірок.
     Особи, які вчинили дії, заборонені цією статтею, притягаються
до відповідальності згідно з чинним законодавством.
 
     Стаття 22. Обов'язок співпраці з Уповноваженим
 
     Органи державної  влади,  органи  місцевого   самоврядування,
об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно
від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся
Уповноважений,  зобов'язані  співпрацювати  з  ним і подавати йому
необхідну допомогу, зокрема:
     1) забезпечувати  доступ  до матеріалів і документів,  у тому
числі на  засадах,  зазначених  нормативними  актами  про  охорону
державної та службової таємниць;
     2) надавати інформацію і давати пояснення стосовно  фактичної
і правової підстави своїх дій та рішень.
     Відмова органів   державної    влади,    органів    місцевого
самоврядування,    об'єднань   громадян,   підприємств,   установ,
організацій  незалежно  від  форми  власності,  їх   посадових   і
службових  осіб  від  співпраці,  а  також умисне приховування або
надання  неправдивих  даних,  будь-яке   незаконне   втручання   в
діяльність  Уповноваженого  з  метою  протидії  тягнуть  за  собою
відповідальність згідно з чинним законодавством.
 
                          Р о з д і л VI
 
                       ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
     2. Кабінету Міністрів України до 1 лютого 1998 року:
     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність  із  Законом
України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини";
     привести рішення  Уряду  України  у  відповідність   із   цим
Законом;
     забезпечити перегляд і скасування  міністерствами  та  іншими
центральними  органами виконавчої влади України нормативних актів,
що суперечать цьому Закону.
 
 
 Президент України                                   Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 23 грудня 1997 року
          N 776/97-ВР




Головна сторінка