Поиск по сайту:



Конвенція про захист від нещасних випадків працівників, зайнятих на навантаженні або розвантаженні суден (переглянута 1932 року) N 32

Головна сторінка


                            Конвенція
          про захист від нещасних випадків працівників,
         зайнятих на навантаженні або розвантаженні суден
                     (переглянута 1932 року)
                          N 32 (укр/рос)
 
     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 12 квітня 1932 року на свою шістнадцяту сесію,
     постановивши ухвалити  ряд  пропозицій  стосовно   часткового
перегляду  Конвенції  про  захист  докерів  від  нещасних випадків
( 993_104 ), прийнятої Конференцією на своїй дванадцятій сесії, що
є четвертим пунктом порядку денного сесії,
     вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,
     ухвалює цього  двадцять  сьомого  дня  квітня  місяця  тисяча
дев'ятсот тридцять другого року нижченаведену Конвенцію,  яка може
називатися  Конвенцією (переглянутою) 1932 року про захист докерів
від  нещасних  випадків  і  яка   підлягає   ратифікації   членами
Міжнародної  організації  праці  відповідно  до  положень  Статуту
Міжнародної організації праці ( 993_154 ):
                             Стаття 1
     Відповідно до мети цієї Конвенції:
     1) термін "операції" означає і охоплює всю роботу чи будь-яку
частину роботи,  що виконується на суші  чи  на  борту  судна,  по
навантаженню або розвантаженню будь-якого судна,  призначеного для
морського чи внутрішнього судноплавства,  за  винятком  військових
кораблів,  у  будь-якому морському чи внутрішньому порту,  гавані,
будь-якому доці,  на молу,  причалі або в  якомусь  іншому  такому
місці, де виконується дана робота;
     2) термін "працівник"  означає  будь-яку  особу,  зайняту  на
зазначених операціях.
                             Стаття 2
     1. Усі звичайні підходи, які проходять через док, мол, причал
чи інше таке місце і якими працівники повинні  користуватись,  щоб
дістатися  до  робочого  місця,  де виконуються операції,  або щоб
повернутися звідти, а також усі робочі місця на суші утримуються в
такому  стані,  який  забезпечує  безпеку  для працівників,  котрі
користуються ними.
     2. Зокрема:
     1) всі згадані місця роботи на суші і всі небезпечні  ділянки
згаданих   підходів,  що  ведуть  до  них  від  найближчої  дороги
загального користування,  забезпечуються  ефективним  і  безпечним
освітленням;
     2) моли і причали звільняються від вантажів,  щоб забезпечити
вільний прохід до засобів доступу на судно,  передбачених у статті
3;
     3) якщо  прохід  залишено  вздовж  краю причалу чи молу,  він
повинен мати ширину мінімум 90 см (3  фути)  і  бути  вільним  від
будь-яких перешкод, за винятком постійних споруд, діючих установок
та механізмів;
     4) в міру можливості, з урахуванням вантажообігу і роботи:
     a) всі небезпечні частини згаданих підходів  і  місць  роботи
(наприклад,   небезпечні   отвори,   наріжні   частини   і   краї)
забезпечуються відповідною огорожею заввишки мінімум 75 см (2 фути
6 дюймів);
     b) небезпечні проходи через  мости,  кесони  і  ворота  доків
обладнують  з кожного боку огорожею заввишки мінімум 75 см (2 фути
6 дюймів),  подовженою з кожного краю на  достатню  відстань,  яка
може не перевищувати 4,5 м (5 ярдів);
     5) вимоги  щодо  розмірів,  передбачених  параграфом  4  цієї
статті, вважатимуться дотриманими стосовно механізмів, котрі діють
на дату ратифікації цієї Конвенції, якщо розміри, які є, менші від
розмірів,  згаданих у зазначеному параграфі 4,  не більш ніж на 10
відсотків.
                             Стаття 3
     1. Якщо судно стоїть біля причалу чи біля  іншого  судна  для
виконання  операцій,  працівникам  надають безпечні засоби доступу
для проходу на судно і назад, за винятком випадків, коли обставини
дають  їм  можливість  виконувати  дані  операції  без спеціальних
пристроїв, не наражаючись на даремний ризик.
     2. До цих засобів доступу входять такі:
     a) де це доцільно - зовнішній  трап,  сходні  чи  аналогічний
пристрій;
     b) в інших випадках - трап.
     3. Засоби  доступу,  передбачені в пункті а) параграфа 2 цієї
статті,  мають бути завширшки мінімум 55 см (22 дюйми);  їх  міцно
закріплюють,  щоб  не  допустити  зсуву;  нахил їх не повинен бути
надто великий, а використовувані для їхнього спорудження матеріали
мають бути доброякісні і в доброму стані;  з обох боків їх по всій
довжині роблять надійну огорожу заввишки мінімум 82 см (2  фути  9
дюймів)  або,  якщо  йдеться про зовнішній трап,  надійну огорожу,
таку саму заввишки з одного боку за умови,  що другий бік  належно
захищений бортом судна.
     Однак усі   такі   пристрої,   використовувані   на    момент
ратифікації цієї Конвенції, можуть використовуватись надалі:
     a) якщо вони обладнані з обох боків огорожею заввишки мінімум
80 см (2 фути 8 дюймів), поки їх не перероблять;
     b) якщо вони обладнані з обох боків огорожею заввишки мінімум
75  см (2 фути 6 дюймів),  протягом двох років від дня ратифікації
цієї Конвенції.
     4. Трапи,  передбачені  в  пункті b) параграфа 2 цієї статті,
мають бути достатньо довгі та міцні і належно закріплені.
     5. a)  Компетентна влада може допускати винятки щодо положень
цієї статті,  коли  вона  визнає,  що  передбачені  в  цій  статті
пристрої не потрібні для безпеки працівників;
     b) положення цієї статті не поширюються на вантажні  площадки
або сходні, якщо їх використовують тільки для операцій.
     6. Працівники  не  можуть  користуватись  -  і  забороняється
примушувати  їх  користуватися  -  іншими  засобами доступу,  крім
зазначених або дозволених цією статтею.
                             Стаття 4
     У разі,  коли  працівники  у  зв'язку  з  операціями  повинні
діставатися   до   судна   або   повертатися   з  нього  по  воді,
передбачаються  відповідні  заходи  для  забезпечення  безпечності
перевезення   їх,   зокрема   умови,   яким   повинні  відповідати
використовувані для цього перевезення судна.
                             Стаття 5
     1. Якщо  працівники  мають  виконувати  операції  в   трюмах,
глибина  яких  від  рівня  палуби  до дна трюму перевищує 1,5 м (5
футів), їм надаються безпечні засоби доступу;
     2. Цим  засобом  доступу  звичайно  є  трап,  який вважається
безпечним тільки за таких умов:
     a) якщо  він  забезпечує  ногам опору,  глибина якої,  беручи
простір позаду трапа,  становить не менше ніж 11,5 см (4,5  дюйма)
при ширині не менш ніж 25 см (10 дюймів),  а також міцну опору для
рук;
     b) якщо   трап  не  заглиблено  під  палубу  більше,  ніж  це
практично потрібно для того, щоб не займати простору люку;
     c) якщо його подовжено в тому самому напрямку пристроями, які
дають міцну опору для ніг та рук і містяться  на  комінгсах  люків
(наприклад, кнехти або кільця);
     d) якщо згадані засоби забезпечують для  ніг  опору,  глибина
якої,  беручи  простір позаду них,  становить не менше ніж 11,5 см
(4,5 дюйма) при ширині не менше ніж 25 см (10 дюймів);
     e) якщо  за  наявності окремих трапів між нижніми палубами ці
трапи розташовуються по можливості в тому самому  напрямку,  що  й
трап, який іде з верхньої палуби.
     Однак, якщо  через  конструкцію  судна  не  можна   практично
вимагати встановлення трапа,  компетентні органи влади мають право
дозволяти інші засоби доступу  за  умови,  що  ці  засоби  доступу
відповідають вимогам,  передбаченим для трапів у цій статті, в тій
мірі, в якій їх можна застосувати.
     На суднах,  які є на день ратифікації цієї Конвенції,  вимоги
щодо розмірів,  передбачені пунктами a) та   d)  цього  параграфа,
вважатимуться   дотриманими   якщо  до  заміни  наявних  трапів  і
пристосувань  їхні  розміри  менші  від   розмірів,   згаданих   у
зазначених пунктах a) та d), не більше ніж на 10 відсотків.
     3. Біля комінгсів люків залишають вільний прохід  до  засобів
доступу.
     4. Вертикальні тунелі обладнуються  з  двох  боків  належними
опорами для рук і ніг.
     5. Якщо треба застосувати трап у  трюмі  безпалубного  судна,
підрядчик  операції  зобов'язаний надати такий трап.  Трап повинен
мати у верхній частині скоби або інші  пристрої,  що  дають  змогу
міцно закріпити його.
     6. Працівники  не  можуть  користуватись  -  і  забороняється
примушувати їх користуватися - іншими засобами доступу,  крім тих,
що зазначені або дозволені в цій статті.
     7. Для  суден,  які  є  на  час  ратифікації  цієї Конвенції,
робляться  винятки  відносно  дотримання  розмірів,   встановлених
положеннями а)  та  d)  параграфа 2 і положеннями параграфа 4 цієї
статті,  протягом періоду не довшого ніж чотири роки,  рахуючи від
дня цієї ратифікації.
                             Стаття 6
     1. Поки  працівники  перебувають на борту судна для виконання
операцій,  будь-який   люк   вантажного   трюму,   доступний   для
працівників,  глибина  якого,  виміряна  від  рівня  палуби до дна
трюму,  перевищує 1,5 м (5 футів) і який не захищено комінгсами на
висоту  принаймні  75  см (2 фути 6 дюймів),  обставляють надійною
огорожею заввишки 90 см (3 фути),  або щільно зачиняють,  коли він
не  використовується  для  переміщення  товарів,  вугілля чи інших
матеріалів.   Національне   законодавство   визначає,   чи   треба
дотримуватися  положень  цього  параграфа лід час обідньої перерви
або інших коротких перерв у роботі.
     2. Аналогічних  заходів  вживають для обгородження всіх інших
отворів у палубі, які могли б становити небезпеку для працівників.
                             Стаття 7
     1. Коли на судні мають виконувати операції, засоби доступу на
це судно,  а також усі місця на борту,  де працівники працюють або
куди їх можуть направити під час роботи, ефективно освітлюються.
     2. Використовувані засоби освітлення мають бути такі,  щоб не
загрожувати безпеці працівників і не заважати рухові інших суден.
                             Стаття 8
     Для забезпечення  безпеки  працівників,   коли   знімають   і
ставлять кришки люків, а також бімсів, що їх покривають:
     1) кришки люків  і  їхні  покриття  та  бімси  утримуються  в
доброму стані;
     2) кришки люків  обладнуються  рукоятками,  які  відповідають
їхньому розмірові та вазі,  за винятком випадків, коли конструкція
люку або кришок люків робить такі рукоятки зайвими;
     3) бімси   для   закривання   люків   обладнуються  належними
пристроями,  які  дають  працівникам   можливість   відкривати   і
закривати люки, не піднімаючись на ці бімси для встановлення даних
пристроїв;
     4) усі  кришки  люків  та бімси,  якщо вони не взаємозамінні,
позначаються виразною поміткою із зазначенням палуби та  люку,  до
яких вони належать, а також їхнього місця на останніх;
     5) кришки люків не використовуються для влаштування вантажних
площадок  чи  для  якоїсь іншої мети,  внаслідок чого вони могли б
бути пошкоджені.
                             Стаття 9
     1. Передбачаються   відповідні   заходи,   щоб    підіймальні
механізми     та     пристрої,    стаціонарні    або    пересувні,
використовувались для операцій на суші чи на борту судна тільки  в
тому  разі,  коли вони відповідають вимогам безпеки під час їхньої
роботи.
     2. Зокрема:
     1) до початку експлуатації зазначені механізми, пристрої, які
встановлені  на  борту і вважаються за національним законодавством
доповненням  до  цих  механізмів,  а  також   ланцюги   і   троси,
використовувані   в   їхній   роботі,   належно  перевіряються  та
випробовуються,   а   максимальне   безпечне    навантаження    їх
засвідчується, відповідно до приписаних умов, компетентною особою,
призначеною національними органами влади;
     2) після   введення  в  експлуатацію  будь-який  підіймальний
механізм,  що використовується на суші чи  на  борту,  і  будь-які
встановлені    на    борту   пристрої,   котрі   за   національним
законодавством вважаються належними до цих механізмів,  підлягають
ретельній перевірці та огляду на таких умовах:
     a) ретельно перевіряють кожні чотири роки  і  оглядають  один
раз на рік:  вантажні стріли, шпори стріл, щоглові бугелі й бугелі
стріл,  кільця,  шкентелі і будь-які  інші  закріплені  механізми,
демонтаж яких становить особливу трудність;
     b) ретельно перевіряють один раз на рік: будь-які підіймальні
установки (такі,  як підіймальні крани,  лебідки),  блоки, скоби й
будь-які інші допоміжні пристрої, не охоплені в пункті a).
     Всі рухомі частини (наприклад,  ланцюги, троси, кільця, гаки)
оглядають щоразу перед їхнім використанням,  якщо їх  не  оглядали
протягом попередніх трьох місяців.
     Ланцюги не дозволяється вкорочувати  вузлами;  треба  вживати
запобіжних  заходів,  щоб не допустити пошкодження їх від тертя об
гострі краї.
     Коуші або  сплетення  металевих тросів повинні мати принаймні
три витки з цілого пасма троса і два  витки  з  половини  дротяних
ниток,  вирізаних  з  кожного  пасма.  Однак це правило не повинно
заважати використанню іншого виду  сплетення,  ефективність  якого
така сама очевидна, як і ефективність сплетення, передбаченого цим
положенням;
     3) ланцюги  та  інші  такі пристрої,  визначені національними
законодавством або  правилами  (наприклад,  гаки,  кільця,  скоби,
вертлюги),  якщо  вони не проходили іншої достатньої обробки,  яку
може приписувати  національне  законодавство,  прогартовуються  на
нижченаведених умовах під наглядом компетентної особи, призначеної
національними органами влади:
     a) згадані ланцюги і пристрої, що містяться на борту судна:
        i) ланцюги  завтовшки  12,5  мм  (півдюйма)  і  менше   та
пристрої  загального  призначення  -  принаймні  один  раз кожного
півроку;
        ii) всі  інші  ланцюги  і  пристрої загального призначення
(серед них ланцюги шкентелів,  але за винятком бридельних ланцюгів
вантажних стріл або щогл) - принаймні один раз на рік.
     Однак для таких пристроїв, що застосовуються тільки на кранах
та  інших ручних підіймальних установках,  термін,  передбачений у
підпункті i),  встановлюється тривалістю один  рік  замість  шести
місяців, а термін, передбачений ii), встановлюється тривалістю два
роки замість одного.
     Так само,  якщо, беручи до уваги розміри, структуру або рідке
використання всіх вищезгаданих пристроїв,  а  також  матеріали,  з
яких їх зроблено, компетентні органи влади вважають, що дотримання
правил цього пункту стосовно прогартування не  є  конче  потрібним
для безпеки працівників,  ці органи влади можуть шляхом письмового
посвідчення (яке вони можуть анулювати на свій розсуд) вилучити ці
пристрої зі сфери застосування названих правил з урахуванням умов,
які може бути встановлено у згаданому посвідченні;
     b) згадані  ланцюги  і  пристрої,  які не містяться на борту:
передбачаються заходи для забезпечення прогартування цих  ланцюгів
і пристроїв;
     c) згадані ланцюги і пристрої,  незалежно від того, містяться
вони на боргу чи ні, у разі подовження їх, переробки чи ремонту із
застосуванням зварювання знову підлягають перевірці та оглядові;
     4) на  суші чи на борту,  залежно від обставин,  зберігаються
належно завірені протоколи,  котрі  свідчать  про  безпечний  стан
механізмів  і пристроїв,  про які йде мова,  ці протоколи вказують
максимальне дозволене   навантаження,  а також  дату  і  результат
випробувань  та  перевірок,  передбачених  у параграфах 1 і 2 цієї
статті, та прогартувань чи інших обробок, передбачених у параграфі
3.
     Ці протоколи подає особа,  відповідальна за їхнє  зберігання,
на вимогу будь-якої особи, уповноваженої для цієї мети;
     5) на всіх кранах,  вантажних стрілах  і  вантажопідіймальних
ланцюгах,  а  також  на  всіх  таких  підіймальних механізмах,  що
використовуються  на  борту,  як   це   встановлено   національним
законодавством,  чітко робиться і зберігається позначка, що вказує
безпечне  робоче  навантаження.  Безпечне   робоче   навантаження,
вказане на вантажопідіймальних ланцюгах,  чітко позначають цифрами
або літерами на самих  ланцюгах  або  ж  на  платівці  чи  кільці,
зроблених   з  міцного  матеріалу  і  міцно  прикріплених  до  цих
ланцюгів;
     6) усі   мотори,  зубчасті  колеса,  ланцюгові  та  фрикційні
приводні установки,  приводні вали, електропроводка під напругою і
парові  трубопроводи  (якщо тільки не доведено,  що завдяки своєму
розташуванню  чи  конструкції  вони   такі   само   безпечні   для
працівників,  котрі ними користуються, як коли б вони були надійно
огороджені) обгороджуються належним чином,  наскільки це практично
здійсненне, без шкоди для безпеки судна;
     7) крани  і  лебідки  забезпечуються  такими  засобами,   які
зводять  до  мінімуму небезпеку випадкового падіння вантажу,  коли
його підіймають чи опускають;
     8) треба вживати відповідних заходів, щоб відпрацьована пара,
чи,  в міру можливості, робоча пара від будь-якої лебідки чи крана
не заважала видимості в будь-якому місці роботи,  де працює якийсь
працівник;
     9) треба   вживати  відповідних  заходів,  щоб  не  допустити
випадкового виходу ноги вантажної стріли зі своєї опори.
                            Стаття 10
     Тільки достатньо  компетентних  і  надійних  осіб  може  бути
допущено  до керування підіймальними або транспортними механізмами
чи  яким-небудь  іншим  двигуном,  а  також  до  подання  сигналів
машиністам  цих  установок  або  ж  до  нагляду за горденем,  який
запускають у рух барабанами чи бабками лебідок.
                            Стаття 11
     1. Підіймальну установку забороняється  лишати  з  підвішеним
вантажем  без ефективного контролю компетентної особи за дією цієї
установки в той час, коли підвішено вантаж.
     2. Передбачаються відповідні заходи,  які забезпечують у тому
разі,  коли це потрібно для безпеки працівників,  щоб було найнято
спеціальну особу для подання сигналів.
     3. Передбачаються  відповідні  заходи  для   того,   щоб   не
допустити   застосування   небезпечних   методів  роботи  під  час
складування чи розбирання,  навантаження або розвантаження вантажу
чи зберігання його.
     4. Перед використанням люку всі його бімси  прибираються  або
міцно закріплюються, щоб запобігти зсуненню їх.
     5. Треба  вживати  всіх  запобіжних  заходів  для  того,  щоб
працівники могли легко покинути трюми чи міжпалубний простір, коли
вони навантажують або розвантажують вугілля чи інші сипкі вантажі.
     6. Жодні  операції  не можуть виконуватись на площадці,  якщо
вона не має міцної і стійкої конструкції та належної опори і  якщо
вона міцно не закріплена, коли це потрібно.
     Для перевезення вантажу між судном та  берегом  забороняється
використовувати тачку, коли нахил площадки становить небезпеку.
     Площадки у   відповідних   випадках   покриваються   належним
матеріалом, щоб працівники не могли послизнутися.
     7. Якщо робочий простір у трюмі обмежено площею отвору  люку,
забороняється,  крім випадків, коли це робиться з метою розбирання
опущеного вантажу і складання його для підвішування:
     a) прикріплювати  гаки  до  перев'язі  або інших кріплень пак
бавовни, вовни, корка, джутових мішків та інших таких товарів;
     b) використовувати  захвати  у підійманні та опусканні бочок,
якщо конструкція і стан бочок  чи  захватів  не  дають  можливості
зробити цю операцію безпечною.
     8. Жоден підіймальний механізм не можна  навантажувати  понад
безпечне  робоче  навантаження,  крім виняткових випадків і лише в
тій мірі, в якій це дозволяється національним законодавством.
     9. Крани,   що   використовуються  на  суші  і  мають  змінну
потужність  (наприклад,  підіймання  і  опускання  стріли   змінює
вантажність залежно від величини кута),  обладнуються автоматичним
покажчиком   або   таблицею,   які   показують   безпечне   робоче
навантаження, що відповідає різним нахилам стріли.
                            Стаття 12
     Національне законодавство  передбачає  запобіжні заходи,  які
вважаються  неодмінними   для   належного   забезпечення   захисту
працівників,  враховуючи обставини кожного окремого випадку,  коли
вони  змушені  працювати  з  вантажем  чи  поблизу  вантажів,  які
становлять  небезпеку  для  життя чи здоров'я,  з огляду на рід чи
стан цих вантажів у даний  час,  або  ж  коли  працівники  змушені
працювати в місцях, де такі матеріали були раніше.
                            Стаття 13
     1. У доках,  на молах,  причалах та в інших таких місцях, які
часто використовуються для операцій,  засоби  для  надання  першої
допомоги,  передбачені  національним  законодавством з урахуванням
місцевих умов,  зберігаються в такому стані, щоб можна було швидко
забезпечити  надання  першої  допомоги  і  при  серйозних нещасних
випадках швидко доставити потерпілого до  найближчої  лікарні.  На
місцях  роботи  постійно зберігається у стані готовності достатній
запас засобів для надання першої допомоги в легко доступних місцях
для негайного використання в робочий час.  Ці засоби перебувають в
розпорядженні однієї чи кількох відповідальних  осіб,  серед  яких
одна  чи  кілька  осіб,  здатних  надати  першу допомогу і готових
негайно надати таку допомогу в робочий час.
     2. У  доках,  на  молах,  причалах  та  в інших таких місцях,
згаданих вище,  вживають  також  належних  заходів  для  рятування
працівників, які впали у воду.
                            Стаття 14
     Жодна особа  не має права прибирати або переміщувати огорожі,
сходні,  механізми,  трапи, рятувальні засоби чи пристрої, джерела
світла,  написи,  площадки чи будь-які інші предмети,  передбачені
положеннями цієї  Конвенції,  за  винятком  випадків,  коли  особа
належним чином уповноважена на це,  або в разі крайньої потреби; у
разі переміщення таких предметів їх знову ставлять на своє  місце,
коли мине час, на який їх треба було прибрати.
                            Стаття 15
     1. Кожний член Організації може передбачити відносно положень
цієї  Конвенції  повні  або  часткові   винятки,   що   стосуються
будь-якого  доку,  молу,  причалу чи іншого такого місця,  на яких
операції здійснюються лише час від часу або  перевезення  вантажів
має  обмежений  обсяг  і здійснюється невеликими суднами,  або які
стосуються  деяких  спеціальних  суден   чи   деяких   спеціальних
категорій суден,  чи суден,  тоннаж яких менший від установленого,
так само,  як у випадках,  коли через кліматичні  умови  не  можна
практично вимагати дотримання положень цієї Конвенції.
     2. Міжнародне  бюро  праці  повідомляють  про  положення,  на
підставі яких   передбачаються   загальні  або  часткові  винятки,
згадані вище.
                            Стаття 16
     За винятком випадків,  коли в цій Конвенції передбачено інше,
її  положення  щодо  конструкції  чи  постійного  обладнання судна
негайно застосовуються до  суден,  будівництво  яких  було  почато
після  дня  ратифікації  цієї  Конвенції,  а до всіх суден - через
чотири роки,  починаючи від цього дня.  Проте до закінчення  цього
терміну  зазначені  положення  застосовуються  до  цих інших суден
остільки, оскільки це буде доцільно і практично здійсненне.
                            Стаття 17
     Щоб забезпечити   ефективне   застосування    всіх    правил,
встановлених для захисту працівників від нещасних випадків:
     1) зазначені правила чітко визначають осіб  або  органи,  які
зобов'язані нести відповідальність за дотримання цих правил;
     2) вживають заходів для створення дійової  системи  інспекції
та санкцій за порушення цих правил;
     3) тексти або  короткий  виклад  цих  правил  вивішуються  на
видних місцях у доках, на молах, причалах та в інших таких місцях,
які часто використовуються для операцій.
                            Стаття 18
     1. Кожний член Організації зобов'язується  укласти  з  іншими
членами  Організації,  які  ратифікували  цю Конвенцію,  угоду про
взаємність на основі цієї Конвенції,  вносячи, зокрема, в ці угоди
взаємне   визнання   прийнятих   в  їхніх  країнах  положень  щодо
випробувань, перевірок  та   прогартувань   і   взаємне   визнання
відповідних посвідчень та протоколів.
     2. Це зобов'язання береться  із  застереженням,  що  відносно
конструкції  суден,  а  також обладнання,  яке використовується на
борту,  і відносно як протоколів,  так і різних правил, яких треба
дотримуватись  на  борту  з  огляду  на  цю Конвенцію,  кожен член
Організації впевниться в тому, що положення, прийняті іншим членом
Організації, гарантують працівникам загальний рівень безпеки праці
такий самий, як рівень, встановлений його власним законодавством.
     3. Крім    того,   уряди   належним   чином   враховуватимуть
зобов'язання,  що  випливають  з  пункту  11  статті  19   Статуту
Міжнародної організації праці ( 993_154 ).
                            Стаття 19
     Офіційні документи  про  ратифікацію  цієї Конвенції згідно з
положеннями Статуту Міжнародної  організації  праці  (  993_154  )
надсилаються  Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
                            Стаття 20
     1. Ця   Конвенція   зв'язує  тільки  тих  членів  Міжнародної
організації праці,  чиї документи про ратифікацію зареєстровано  в
Міжнародному бюро праці.
     2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того,
як  Генеральний  директор зареєструє документи про ратифікацію від
двох членів Організації.
     3. Надалі  ця  Конвенція  набуває чинності щодо кожного члена
Організації через дванадцять  місяців  від  дати  реєстрації  його
документа про ратифікацію.
                            Стаття 21
     Як тільки  буде  зареєстровано  документи про ратифікацію від
двох членів Міжнародної організації  праці,  Генеральний  директор
Міжнародного  бюро  праці  сповіщає про це всіх членів Міжнародної
організації  праці.  Він  також  сповіщає  про   реєстрацію   всіх
документів про ратифікацію,  які він одержуватиме згодом від інших
членів Організації.
     Цей параграф мав таке формулювання; "Ні в якому разі не можна
просити чи вимагати від  будь-якого  члена  Організації  внаслідок
ухвалення Конференцією будь-якої Рекомендації чи проекту Конвенції
зменшити  міру  захисту,  що   надається   чинним   законодавством
відповідним працівникам". Внаслідок внесення 1946 року поправок до
Статуту відповідне положення міститься тепер у параграфі 8  статті
19 Статуту ( 993_154 ).
                            Стаття 22
     1. Будь-який  член Організації,  що ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли  вона
початково  набула  чинності,  денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному  директорові  Міжнародного  бюро  праці  і
зареєстрованим  ним.  Денонсація  набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.
     2. Кожний  член Організації,  який ратифікував цю Конвенцію і
через рік після  закінчення  згаданого  в  попередньому  параграфі
десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію,
передбаченим у цій статті,  буде  зв'язаний  на  наступний  період
тривалістю  п'ять  років  і  надалі зможе денонсувати цю Конвенцію
після  закінчення  кожного   п'ятирічного   періоду   в   порядку,
встановленому цією статтею.
                            Стаття 23
     Кожного разу,  коли  Адміністративна  рада  Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне,  вона подає  Генеральній  конференції
доповідь  про  застосування  цієї  Конвенції  і  вирішує,  чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про її  повний  або
частковий перегляд.
                            Стаття 24
     1. У  разі,  якщо  Конференція  ухвалить  нову конвенцію,  що
повністю  або  частково  переглядає  цю   Конвенцію,   ратифікація
будь-яким   членом   Організації   нової,  переглянутої  конвенції
спричиняє автоматично,  незалежно від положень статті 22,  негайну
денонсацію  цієї  Конвенції без будь-яких застережень щодо терміну
за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності.
     2. Починаючи від дати настання чинності  нової,  переглянутої
конвенції   цю   Конвенцію  закрито  для  ратифікації  її  членами
Організації.
     3. Ця Конвенція у всякому разі лишається чинною за формою  та
змістом стосовно тих членів Організації,  які її ратифікували, але
не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
                            Стаття 25
     Французький та  англійський  тексти  цієї   Конвенції   мають
однакову силу.
     Дата набуття чинності: 30 жовтня 1934 року.
 
 Конвенції та рекомендації, ухвалені
 Міжнародною організацією праці
 1919-1964, Том I
 Міжнародне бюро праці, Женева
                            Конвенция
            о защите от несчастных случаев трудящихся,
              зайнятых на погрузке и разгрузке судов
                               N 32
 
     Генеральная Конференция Международной Организации Труда,
     созванная в  Женеве  Административным  Советом Международного
        Бюро Труда и собравшаяся  12  апреля  1932  года  на  свою
        шестнадцатую сессию,
     постановив принять ряд  предложений  о  частичном  пересмотре
        Конвенции  о  защите  от   несчастных  случаев трудящихся,
        занятых  на погрузке  и   разгрузке   судов   ( 993_104 ),
        принятой    Конференцией   на   своей  двенадцатой сессии,
        что является четвертым пунктом повестки дня сессии,
     решив придать    этим    предложениям   форму   международной
        конвенции,  принимает сего двадцать  седьмого  дня  апреля
        месяца    тысяча    девятьсот    тридцать   второго   года
        нижеследующую   Конвенцию,   которая   может   именоваться
        Конвенцией  (пересмотренной) 1932 года о защите докеров от
        несчастных случаев и которая подлежит ратификации  Членами
        Международной   Организации   Труда   в   соответствии   с
        положениями   Устава   Международной   Организации   Труда
        ( 993_154 ):
                             Статья 1
     В целях настоящей Конвенции:
     1) термин "операции" означает и включает всю работу или любую
часть работы,  выполняемую на суше или на борту судна по  погрузке
или  разгрузке  любого  судна,  предназначенного  для морского или
внутреннего судоходства,  за исключением военных кораблей, в любом
морском  или  внутреннем  порту,  гавани,  в любом доке,  на молу,
причале или в любом другом подобном месте,  где выполняется данная
работа; и
     2) термин  "трудящийся"  означает  любое  лицо,  занятое   на
указанных операциях.
                             Статья 2
     1. Все обычные подходы, проходящие через док, мол, причал или
другое подобное место, которыми трудящиеся должны пользоваться для
того, чтобы добраться до рабочего места, где выполняются операции,
или чтобы вернуться оттуда,  а также все  рабочие  места  на  суше
содержатся  в  таком состоянии,  которое обеспечивает безопасность
пользующихся ими трудящихся.
     2. В частности:
     1) все упомянутые места работы на суше и  все  опасные  части
упомянутых  подходов  к ним от ближайшей дороги общего пользования
снабжаются эффективным и безопасным освещением;
     2) молы  и  причалы  освобождаются  от  грузов  с тем,  чтобы
обеспечить  свободных  проход  к  средствам  доступа   на   судно,
предусмотренным в статье 3;
     3) если проход оставляется вдоль края причала  или  мола,  он
должен  иметь  ширину  минимум  90 см (3 фута) и быть свободным от
любых препятствий,  не считая постоянных  сооружений,  действующих
установок и механизмов;
     4) по мере возможности, с учетом грузооборота и работы:
     а) все  опасные  части  упомянутых  подходов  и  мест  работы
        (например,  опасные отверстия,  углы  и  края)  снабжаются
        соответствующей  оградой  высотой  минимум 75 см (2 фута 6
        дюймов);
     b) опасные  проходы  через  мосты,  кессоны  и  ворота  доков
        снабжаются с каждой стороны оградой высотой минимум 75  см
        (2   фута  6  дюймов),  продолженной  с  каждого  края  на
        достаточное расстояние,  которое может не превышать 4,5  м
        (5 ярдов);
     5) требования в отношении размеров, предусмотренных пунктом 4
настоящей   статьи,   будут  считаться  выполненными  в  отношении
механизмов,  действующих на дату ратификации настоящей  Конвенции,
если существующие размеры меньше размеров,  упомянутых в указанном
пункте 4, не более чем на 10 процентов.
                             Статья 3
     1. Если судно  стоит  у  причала  или  у  другого  судна  для
выполнения   операций,   трудящимся   предоставляются   безопасные
средства доступа для прохода на судно и  обратно,  за  исключением
случаев,   когда  обстоятельства  позволяют  им  выполнить  данные
операции без специальных приспособлений, не подвергаясь напрасному
риску.
     2. Эти средства доступа включают следующие:
     а) где   это   целесообразно,   наружный   трап,  сходню  или
        аналогичное приспособление;
     b) в остальных случаях трап.
     3. Средства доступа,  предусмотренные в подпункте а пункта  2
настоящей  статьи,  должны  быть шириной минимум 55 см (22 дюйма);
они прочно закрепляются, чтобы не допустить смещения; наклон их не
должен  быть  слишком  большим,  а  используемые  для их постройки
материалы должны быть доброкачественными и  в  хорошем  состоянии;
они  снабжаются  с  обеих  сторон  по  всей длине надежной оградой
высотой минимум 82 см (2 фута 9 дюймов)  или,  если  речь  идет  о
наружном  трапе,  надежной оградой такой же высоты с одной стороны
при условии,  что другая сторона надлежащим образом предохраняется
бортом судна.
     Однако все  такие  приспособления,  используемые  к   моменту
ратификации    настоящей   Конвенции,   могут   использоваться   в
дальнейшем:
     а) если  они  оборудованы  с  обеих  сторон  оградой  высотой
        минимум 80 см (2 фута 8 дюймов), впредь до их переделки;
     b) если  они  оборудованы  с  обеих  сторон  оградой  высотой
        минимум 75 см (2 фута 6 дюймов), в течение двух лет со дня
        ратификации настоящей Конвенции.
     4. Трапы,  предусмотренные в подпункте b пункта  2  настоящей
статьи,  должны быть достаточно длинными и прочными,  и они должны
закрепляться надлежащим образом.
     5. а)   Компетентные  власти  могут  допускать  исключения  в
отношении  положений  настоящей  статьи,  когда  они  сочтут,  что
предусмотренные  в  этой  статье  приспособления  не требуются для
безопасности трудящихся.
     b) Положения настоящей статьи не распространяются на грузовые
площадки или сходни,  когда  они  используются  исключительно  для
операций.
     6. Трудящиеся  не  могут   пользоваться   -   и   запрещается
заставлять  их  пользоваться  - другими средствами доступа,  кроме
указанных или разрешенных настоящей статьей.
                             Статья 4
     В случае,  когда  трудящиеся  в  связи  с  операциями  должны
добираться   до   судна   или   возвращаться   с   него  по  воде,
предусматриваются    соответствующие    меры    для    обеспечения
безопасности   их   перевозки,  включая  условия,  которым  должны
соответствовать используемые для этой перевозки суда.
                             Статья 5
     1. Если  трудящиеся  должны  выполнять  операции  в   трюмах,
глубина  которых  от уровня палубы до дна трюма превышает 1,5 м (5
футов), им предоставляются безопасные средства доступа.
     2. Этим   средством   доступа  обычно  служит  трап,  который
считается безопасным только при следующих условиях:
     а) если он обеспечивает ногам опору, глубина которой, включая
        пространство позади трапа,  составляет не  менее  11,5  см
        (4,5 дюйма) при ширине не менее 25 см (10 дюймов), а также
        прочную опору для рук;
     b) если   трап   не   утоплен  под  палубу  больше,  чем  это
        практически  необходимо  для  того,  чтобы   не   занимать
        пространство люка;
     c) если он продолжен в том же  направлении  приспособлениями,
        обеспечивающими  прочную опору для ног и рук и помещенными
        на комингсах люков (например, кнехты или кольца);
     d) если  упомянутые выше средства обеспечивают для ног опору,
        глубина  которой,   включая   пространство   позади   них,
        составляет  не  менее  11,5  см  (4,5 дюйма) при ширине не
        менее 25 см (10 дюймов);
     e) если  при  наличии отдельных трапов между нижними палубами
        эти трапы располагаются  по  мере  возможности  в  том  же
        направлении, что и трап, идущий с верхней палубы.
     Однако, если  из-за  конструкции  судна  нельзя   практически
требовать установки трапа,  компетентные органы власти имеют право
разрешать другие средства доступа при условии,  что  эти  средства
доступа отвечают условиям,  предусмотренным для трапов в настоящей
статье, в той мере, в которой они применимы.
     На судах,   существующих   ко   дню   ратификации   настоящей
Конвенции,  требования  в  отношении   размеров,   предусмотренные
подпунктами а и d настоящего пункта, будут считаться выполненными,
если до замены существующих трапов  и  приспособлений  их  размеры
меньше  размеров,  упомянутых  в указанных подпунктах а) и d),  не
более чем на 10 процентов.
     3. У комингсов люков оставляется свободный проход к средствам
доступа.
     4. Вертикальные  туннели снабжаются с двух сторон надлежащими
опорами для рук и ног.
     5. Если необходимо применить трап в трюме беспалубного судна,
подрядчик операции обязан предоставить  такой  трап.  Трап  должен
быть снабжен в верхней части скобами или другими приспособлениями,
позволяющими прочно закрепить его.
     6. Трудящиеся  не могут пользоваться и запрещается принуждать
их  пользоваться  другими  средствами  доступа,  чем  те,  которые
установлены или разрешены в настоящей статье.
     7. Для  судов,  существующих  ко  дню  ратификации  настоящей
Конвенции,  делаются  исключения  в отношении соблюдения размеров,
установленных  положениями  подпунктов  а)  и  d)   пункта   2   и
положениями  пункта  4  настоящей  статьи,  в течение периода,  не
превышающего четырех лет, считая со дня этой ратификации.
                             Статья 6
     1. Пока трудящиеся находятся на борту  судна  для  выполнения
операций,  любой  люк  грузового трюма,  доступный для трудящихся,
глубина которого,  измеряемая  от  уровня  палубы  до  дна  трюма,
превышает  1,5  м  (6  футов)  и  который не защищен комингсами на
высоту по крайней мере 75 см (2 футов 6 дюймов),  либо  окружается
надежной оградой высотой 90 см (3 фута),  либо прочно закрывается,
когда он не используется для перемещения товаров,  угля или других
материалов. Национальное законодательство определяет, требуется ли
соблюдать положения настоящего пункта во время обеденного перерыва
или других кратких перерывов в работе.
     2. Аналогичные меры принимаются для  ограждения  всех  других
отверстий  в  палубе,  которые могли бы представлять опасность для
трудящихся.
                             Статья 7
     1. Когда на судне  предстоит  выполнение  операций,  средства
доступа на это судно,  а также все места на борту,  где трудящиеся
работают или куда они  могут  быть  направлены  во  время  работы,
освещаются эффективным образом.
     2. Используемые средства освещения должны быть такими,  чтобы
не  угрожать  безопасности  трудящихся и не мешать движению других
судов.
                             Статья 8
     Для обеспечения  безопасности   трудящихся   при   снятии   и
постановке крышек люков, а также покрывающих их бимсов:
     1) крышки люков и их покрытия и бимсы  содержатся  в  хорошем
состоянии;
     2) крышки люков снабжаются  рукоятками,  соответствующими  их
размеру и весу, за исключением случаев, когда конструкция люка или
крышек люков делает такие рукоятки излишними;
     3) бимсы,   служащие   для   закрывания   люков,   снабжаются
надлежащими   приспособлениями,   которые   позволяют   трудящимся
открывать  и  закрывать  люки,  не  поднимаясь  на  эти  бимсы для
установки данных приспособлений;
     4) все   крышки   люков   и   бимсы,  если  они  не  являются
взаимозаменяемыми,  снабжаются ясной отметкой с указанием палубы и
люка, к которым они относятся, а также их положения на последних;
     5) крышки  люков  не  используются  для  сооружения  грузовых
площадок  или  для  какой-либо другой цели,  в результате чего они
могли бы быть повреждены.
                             Статья 9
     1. Предусматриваются  соответствующие  меры  с   тем,   чтобы
подъемные    механизмы    и   приспособления,   стационарные   или
передвижные,  использовались для операций на  суше  или  на  борту
судна   только   в  том  случае,  если  они  отвечают  требованиям
безопасности во время их работы.
     2. В частности:
     1) до    начала     эксплуатации     указанные     механизмы,
приспособления,   установленные   на   борту   и   считающиеся  по
национальному законодательству дополнением к  этим  механизмам,  а
также  цепи  и  тросы,  используемые при их работе,  проверяются и
испытываются надлежащим  образом,  а  их  максимальная  безопасная
нагрузка   удовлетворяется   в   соответствии   с  предписываемыми
условиями компетентным лицом,  назначенным национальными  органами
власти;
     2) после  ввода  в  эксплуатацию  любой  подъемный  механизм,
используемый  на  суше  или  на  борту,  и  любые  приспособления,
установленные   на    борту,    считающиеся    по    национальному
законодательству  принадлежностью  этих  механизмов,  подвергаются
тщательной проверке и осмотру на следующих условиях:
     а) тщательно  проверяются  каждые четыре года и осматриваются
        один раз в год:  грузовые стрелы,  шпоры  стрел,  мачтовые
        бугели  и  бугели стрел,  кольца,  шкентели и любые другие
        закрепленные  механизмы,  демонтаж  которых   представляет
        особую трудность;
     b) тщательно проверяются один  раз  в  год:  любые  подъемные
        установки (такие,  как подъемные краны,  лебедки),  блоки,
        скобы  и  любые  другие  вспомогательные  устройства,   не
        охваченные подпунктом а.
     Все подвижные части (например,  цепи,  тросы,  кольца,  гаки)
осматриваются  всякий  раз  перед  их использованием,  если они не
осматривались в течение предыдущих трех месяцев.
     Цепи не  разрешается  укорачивать  узлами;  принимаются  меры
предосторожности,  чтобы не допустить их повреждения в  результате
трения об острые края.
     Коуши или  сплесени  металлических  тросов  должны  иметь  по
крайней  мере  три  витка  из  целой  пряди  троса  и два витка из
половины проволочных нитей, вырезанных из каждой пряди. Однако это
правило   не  должно  препятствовать  использованию  другого  вида
сплеснения,  эффективность  которого   также   очевидна,   как   и
эффективность сплеснения, предусмотренного настоящим положением.
     3) Цепи и подобные приспособления,  определенные национальным
законодательством или правилами (например,  гаки,  кольца,  скобы,
вертлюги),  если они не проходили  другой  достаточной  обработки,
которая   может   предписываться  национальным  законодательством,
прокаливаются   на   нижеследующих   условиях   под    наблюдением
компетентного лица, назначенного национальными органами власти:
     а) упомянутые цепи и  приспособления,  находящиеся  на  борту
судна:
     i) цепи  толщиной  12,5  миллиметра  (полдюйма)  и  меньше  и
         приспособления  общего  назначения - по меньшей мере один
         раз каждые полгода;
     ii) все  остальные цепи и приспособления общего назначения (в
         том числе цепи шкентелей,  но  исключая  бридельные  цепи
         грузовых  стрел  или  мачт)  - по меньшей мере один раз в
         год.
     Однако для таких приспособлений, применяемых исключительно на
кранах   и   других    ручных    подъемных    установках,    срок,
предусматриваемый  в  подпункте  i),  устанавливается  в  один год
вместо шести месяцев,  а срок,  предусматриваемый в подпункте ii),
устанавливается в два года вместо одного.
     Точно так же,  если,  принимая во внимание размеры, структуру
или  редкое  использование  всех вышеупомянутых приспособлений,  а
также материалы,  из  которых  они  сделаны,  компетентные  органы
власти   считают,   что   соблюдение   правил   настоящего  пункта
относительно прокаливания не является необходимым для безопасности
трудящихся,   эти  органы  власти  могут  посредством  письменного
удостоверения  (которое   они   могут   аннулировать   по   своему
усмотрению)   изъять   эти   приспособления  из  сферы  применения
указанных правил с учетом условий,  которые могут быть установлены
в упомянутом удостоверении.
     b) Упомянутые цепи и приспособления, не находящиеся на борту:
        предусматриваются  меры  для обеспечения прокаливания этих
        цепей и приспособлений.
     с) Упомянутые  цепи  и  приспособления,  независимо  от того,
        находятся ли они на борту или нет,  в случае их удлинения,
        переделки  или ремонта с применением сварки снова подлежат
        проверке и осмотру.
     4) На  суше или на борту,  в зависимости от случая,  хранятся
надлежащим  образом  заверенные  протоколы,  свидетельствующие   о
безопасном  состоянии механизмов и приспособлений,  о которых идет
речь, эти протоколы указывают максимальную разрешенную нагрузку, а
также  дату  и  результат испытаний и проверок,  предусмотренных в
пунктах  1  и  2  настоящей  статьи,  и  прокаливаний  или  других
обработок, предусмотренных в пункте 3.
     Эти протоколы  представляются  лицом,  ответственным  за   их
хранение,  по  требованию  любого  лица,  уполномоченного для этой
цели.
     5) На всех кранах, грузовых стрелах и грузоподъемных цепях, а
также на  всех  подобных  подъемных  механизмах,  используемых  на
борту,  как  это установлено национальным законодательством,  ясно
обозначается и сохраняется отметка с указанием безопасной  рабочей
нагрузки. Безопасная рабочая нагрузка, указанная на грузоподъемных
цепях, отмечается отчетливо цифрами или буквами непосредственно на
цепях  или  же  на  пластинке  или  кольце,  сделанных из прочного
материала и прочно прикрепленных к этим цепям.
     6) Все   моторы,   зубчатые   колеса,  цепные  и  фрикционные
приводные   установки,   приводные   валы,   электропроводка   под
напряжением  и паровые трубопроводы (если только не доказано,  что
благодаря своему положению или конструкции они столь же  безопасны
для  пользующихся  ими  рабочих,  как  если  бы  они  были надежно
ограждены) ограждаются надежным образом, насколько это практически
осуществимо без ущерба для безопасности судна.
     7) Краны и  лебедки  снабжаются  такими  средствами,  которые
сводят  к минимуму опасность случайного падения груза во время его
подъема или спуска.
     8) Принимаются  соответствующие меры,  чтобы отработанный пар
или по мере возможности рабочий пар от любой лебедки или крана  не
нарушал  видимости  в  любом месте работы,  где занят какой-нибудь
трудящийся.
     9) Принимаются   соответствующие  меры,  чтобы  не  допустить
случайного выхода ноги грузовой стрелы из своей опоры.
                            Статья 10
     Только достаточно  компетентные   и   надежные   лица   могут
допускаться  к управлению подъемными или транспортными механизмами
или каким-нибудь другим двигателем,  а  также  к  подаче  сигналов
машинистам  этих  установок  или  же  к  наблюдению  за  горденем,
приводимым в движение барабанами или бабками лебедок.
                            Статья 11
     1. Подъемную установку запрещается  оставлять  с  подвешенным
грузом  без  эффективного  контроля за действием этой установки со
стороны компетентного лица в то время, когда подвешен груз.
     2. Предусматриваются  соответствующие меры,  обеспечивающие в
случае,  когда это необходимо для  безопасности  трудящихся,  наем
специального лица для подачи сигналов.
     3. Предусматриваются соответствующие меры для того,  чтобы не
допустить  применения опасных методов работы при складировании или
разборке, погрузке или разгрузке груза, или хранении его.
     4. Перед  использованием  люка  все  его  бимсы убираются или
прочно закрепляются во избежание их смещения.
     5. Принимаются  все  меры  предосторожности  для того,  чтобы
трудящиеся могли без затруднений покинуть  трюмы  или  межпалубное
пространство,  когда  они занимаются погрузкой или разгрузкой угля
или других сыпучих грузов.
     6. Никакие операции не могут производиться на площадке,  если
она не обладает крепкой и прочной конструкцией и надлежащей опорой
и если она прочно не закреплена, когда это необходимо.
     Для перевозки  груза  между  судном  и  берегом   запрещается
использовать тачку, когда наклон площадки представляет опасность.
     Площадки в  соответствующих  случаях  покрываются  надлежащим
материалом, чтобы трудящиеся не могли поскользнуться.
     7. Если рабочее  пространство  в  трюме  ограничено  площадью
отверстия люка, запрещается, кроме как с целью разборки опущенного
груза и его сборки для подвешивания:
     а) прикреплять  гаки  к  перевязи  или  другим креплениям кип
        хлопка,  шерсти, пробки, джутовых мешков и других подобных
        товаров;
     b) использовать захваты при  подъеме  и  спуске  бочек,  если
        конструкция  и  состояние  бочек или захватов не позволяют
        сделать эту операцию безопасной.
     8. Ни  один  подъемный  механизм  не  может нагружаться сверх
безопасной рабочей нагрузки, кроме исключительных случаев и лишь в
той мере, в какой это разрешается национальным законодательством.
     9. Краны,  используемые  на  суше  и  обладающие   переменной
мощностью   (например,   поднятие   и  опускание  стрелы  изменяет
грузоподъемность  в  зависимости  от  величины  угла),  снабжаются
автоматическим  указателем или таблицей,  показывающими безопасную
рабочую нагрузку, соответствующую различным наклонам стрелы.
                            Статья 12
     Национальное законодательство      предусматривает       меры
предосторожности,    считающиеся    необходимыми    для   должного
обеспечения защиты  трудящихся,  учитывая  обстоятельства  каждого
отдельного  случая,  когда  они  вынуждены  работать с грузами или
вблизи грузов,  представляющих опасность для жизни или здоровья  в
силу  характера  или  состояния  этих грузов в данный момент,  или
когда трудящиеся вынуждены работать в местах,  где такие материалы
находились ранее.
                            Статья 13
     1. В  доках,  на  молах,  причалах  и других подобных местах,
часто используемых  для  операций,  средства  по  оказанию  первой
помощи,  предусматриваемые национальным законодательством с учетом
местных условий,  сохраняются в таком состоянии,  чтобы можно было
быстро   обеспечить   оказание   первой  помощи  и  при  серьезных
несчастных случаях  быстро  доставить  пострадавшего  в  ближайшую
больницу.   В   местах   работы  постоянно  хранится  в  состоянии
готовности достаточный запас средств по оказанию первой  помощи  в
легко  доступных  местах  для немедленного использования в рабочее
время. Эти средства находятся в распоряжении одного или нескольких
ответственных  лиц,  включая  одно  или  несколько лиц,  способных
оказать первую помощь и готовых немедленно оказать такую помощь  в
рабочее время.
     2. В доках,  на молах,  причалах и  других  подобных  местах,
упомянутых  выше,  также  принимаются надлежащие меры для спасения
трудящихся, упавших в воду.
                            Статья 14
     Ни одно лицо не имеет права убирать  или  перемещать  ограды,
сходни,  механизмы, трапы, спасательные средства и приспособления,
источники света,  надписи,  площадки или  любые  другие  предметы,
предусмотренные  положениями  настоящей Конвенции,  за исключением
случаев,  когда оно должным образом уполномочено  на  это,  или  в
случае  необходимости;  в  случае  перемещения таких предметов они
вновь ставятся на свое место по истечении  срока,  на  который  их
необходимо было убрать.
                            Статья 15
     1. Каждый  Член  Организации  может предусмотреть в отношении
положений настоящей Конвенции  полные  или  частичные  исключения,
касающиеся любого дока, мола, причала или другого подобного места,
на которых операции осуществляются лишь от  случая  к  случаю  или
перевозка  грузов  носит  ограниченный  характер  и осуществляется
небольшими судами,  или касающиеся некоторых специальных судов или
некоторых специальных категорий судов,  или судов,  тоннаж которых
меньше установленного,  так же как  в  случаях,  когда  вследствие
климатических  условий  нельзя  практически  требовать  соблюдения
положений настоящей Конвенции.
     2. Международное  Бюро Труда извещается о положениях,  в силу
которых  предусматриваются   общие   или   частичные   исключения,
упомянутые выше.
                            Статья 16
     За исключением   случаев,   когда   в   настоящей   Конвенции
предусмотрено иное,  ее  положения  относительно  конструкции  или
постоянного  оборудования  судна  немедленно  применяются к судам,
строительство которых было начато позже дня ратификации  настоящей
Конвенции,  а  ко всем судам - через четыре года,  начиная с этого
дня.  Однако  до  истечения  этого   срока   указанные   положения
применяются  к  этим  другим судам постольку,  поскольку это будет
целесообразно и практически осуществимо.
                            Статья 17
     Чтобы обеспечить   эффективное   применение   всех    правил,
установленных для охраны трудящихся от несчастных случаев,
     1) указанные правила ясно определяют лиц или органы,  которые
обязаны нести ответственность за соблюдение этих правил;
     2) принимаются меры по созданию действенной системы инспекции
и санкций за нарушение этих правил;
     3) тексты или краткое изложение этих правил  вывешиваются  на
видных  местах  в  доках,  на  молах,  причалах  и других подобных
местах, часто используемых для операций.
                            Статья 18
     1. Каждый Член  Организации  обязуется  заключить  с  другими
Членами   Организации,   ратифицировавшими   настоящую  Конвенцию,
соглашение о взаимности  на  основе  этой  Конвенции,  включая,  в
частности,  в  эти  соглашения  взаимное  признание  принятых в их
странах положений относительно испытаний,  проверок и прокаливаний
и взаимное признание соответствующих удостоверений и протоколов.
     2. Это обязательство принимается с оговоркой, что в отношении
конструкции судов, а также используемого на борту оборудования и в
отношении как протоколов,  так и различных правил,  которые должны
соблюдаться  на  борту  в  силу  настоящей Конвенции,  каждый Член
Организации убедится в том,  что положения, принятые другим Членом
Организации, гарантируют для трудящихся общий уровень безопасности
труда,   равный    уровню,    установленному    его    собственным
законодательством.
     3. Кроме  того,  правительства   будут   надлежащим   образом
учитывать обязательства,  вытекающие из пункта 11 статьи 19 Устава
Международной Организации Труда*.
 ________________
     * Этот пункт имел следующую формулировку:  "Ни в коем  случае
нельзя  просить  или  требовать  от  любого  Члена  Организации  в
результате принятия Конференцией любой  Рекомендации  или  проекта
Конвенции  уменьшить  степень защиты,  предоставляемой действующим
законодательством  соответствующим   трудящимся".   В   результате
внесения  поправок  в  Устав в 1946 году соответствующее положение
сейчас содержится в пункте 8 статьи 19 Устава ( 993_154 ).
                            Статья 19
     Официальные документы  о  ратификации   настоящей   Конвенции
согласно   положениям   Устава   Международной  Организации  Труда
( 993_154  )  направляются  Генеральному  Директору Международного
Бюро Труда для регистрации.
                            Статья 20
     1. Настоящая    Конвенция   связывает   только   тех   Членов
Международной  Организации  Труда,  чьи  документы  о  ратификации
зарегистрированы в Международном Бюро Труда.
     2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев  после  того,
как  Генеральный  Директор  зарегистрирует документы о ратификации
двух Членов Организации.
     3. Впоследствии  эта  Конвенция  вступает  в силу в отношении
каждого Члена Организации  через  двенадцать  месяцев  после  даты
регистрации его документа о ратификации.
                            Статья 21
     Как только  зарегистрированы  документы  о  ратификации  двух
Членов  Международной  Организации  Труда,  Генеральный   Директор
Международного   Бюро   Труда   извещает   об   этом  всех  Членов
Международной  Организации  Труда.  Он   также   извещает   их   о
регистрации   всех   документов   о   ратификации,  полученных  им
впоследствии от других Членов Организации.
                            Статья 22
     1. Любой   Член   Организации,   ратифицировавший   настоящую
Конвенцию,  может  по истечении десятилетнего периода с момента ее
первоначального вступления в  силу  денонсировать  ее  посредством
акта    о   денонсации,   направленного   Генеральному   Директору
Международного Бюро Труда  и  зарегистрированного  им.  Денонсация
вступает  в  силу  через год после регистрации акта о денонсации в
Международном Бюро Труда.
     2. Каждый   Член   Организации,   ратифицировавший  настоящую
Конвенцию,  который в годичный срок  по  истечении  упомянутого  в
предыдущем  пункте  десятилетнего  периода  не воспользуется своим
правом на денонсацию,  предусмотренным в настоящей  статье,  будет
связан  на  следующий  период  в  пять  лет  и впоследствии сможет
денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого пятилетнего
периода в порядке, установленном настоящей статьей.
                            Статья 23
     Каждый раз,  когда Административный Совет Международного Бюро
Труда  считает  это  необходимым,  он   представляет   Генеральной
Конференции  доклад  о  применении  настоящей  Конвенции и решает,
следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее  полном
или частичном пересмотре.
                            Статья 24
     1. В   случае   если   Конференция  примет  новую  конвенцию,
полностью или частично пересматривающую  настоящую  Конвенцию,  то
ратификация каким-либо Членом Организации новой,  пересматривающей
конвенции автоматически влечет за собой,  независимо от  положений
статьи   22,   немедленную   денонсацию  настоящей  Конвенции  без
каких-либо условий относительно срока,  при  условии,  что  новая,
пересматривающая конвенция вступила в силу.
     2. Начиная с даты вступления в силу  новой,  пересматривающей
конвенции  настоящая  Конвенция закрыта для ратификации ее Членами
Организации.
     3. Настоящая  Конвенция  остается  во всяком случае в силе по
форме и содержанию в отношении тех Членов Организации,  которые ее
ратифицировали,   но  не  ратифицировали  новую,  пересматривающую
конвенцию.
                            Статья 25
     Французский и английский  тексты  настоящей  Конвенции  имеют
одинаковую силу.
      Конвенция пересмотрена в 1932 году
      Дата вступления в силу: 30 октября 1934 года.




Головна сторінка