Поиск по сайту:



Конвенція про приміщення для екіпажу на борту суден (переглянута 1949 року) N 92

Головна сторінка


                            Конвенція
            про приміщення для екіпажу на борту суден
                     (переглянута 1949 року)
                          N 92 (укр/рос)
 
     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 8 червня  1949  року  на  свою  тридцять  другу
сесію,
     ухваливши прийняти   ряд   пропозицій   стосовно   часткового
перегляду Конвенції 1946 року про приміщення для екіпажу, яка була
схвалена Конференцією на її двадцять восьмій сесії,  що є частиною
дванадцятого пункту порядку денного сесії,
     вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,
     ухвалює цього   вісімнадцятого   дня   червня  місяця  тисяча
дев'ятсот сорок дев'ятого року нижченаведену Конвенцію,  яка  може
називатися  Конвенцією (переглянутою) 1949 року про приміщення для
екіпажу:
                   Розділ I. Загальні положення
                             Стаття 1
     1. Ця  Конвенція  застосовується   до   всіх   державних   та
приватновласницьких   морехідних   суден,   обладнаних  механічним
двигуном,  які  зайняті  перевезенням  вантажу  або  пасажирів   з
комерційною  метою і зареєстровані на території,  стосовно якої ця
Конвенція є чинною.
     2. Національні закони або правила визначають, у яких випадках
судна вважатимуться морехідними відповідно до мети цієї Конвенції.
     3. Ця Конвенція не застосовується:
     a) до суден тоннажністю менше ніж 500 тонн;
     b) до   суден,  що  пересуваються  здебільшого  за  допомогою
вітрил, але мають додаткові двигуни;
     c) до суден,  зайнятих риболовним, китобійним або іншим таким
промислом;
     d) до буксирів.
     4. Проте ця Конвенція  застосовується,  коли  це  доцільно  і
можливо:
     a) до суден від 200 до 500 тонн;
     b) до приміщень для осіб, зайнятих звичайною морською справою
на суднах, що займаються китобійним або іншим таким промислом.
     5. Крім того,  будь-які з вимог,  які містяться в розділі III
цієї Конвенції, можуть бути змінені стосовно будь-якою судна, якщо
компетентний  орган   влади,  після  консультації  з організаціями
судновласників (або із судновласниками) і  bona  fide профспілками
моряків,  упевниться  в тому,  що припустимі зміни дають переваги,
внаслідок яких загальні умови є не менш сприятливими,  ніж ті,  що
були   б  результатом  повного  застосування  положень  Конвенції;
подробиці всіх таких змін  член  Організації  доводить  до  відома
Генерального директора Міжнародного бюро праці,  який сповіщає про
це членів Міжнародної організації праці.
                             Стаття 2
     Відповідно до мети цієї Конвенції:
     a) термін  "судно"  означає  судно,  до  якого застосовується
Конвенція;
     b) термін   "тонни"  означає  місткість  у  брутто-реєстрових
тоннах;
     c) термін "пасажирське судно" означає судно, стосовно якого є
чинними:
        i) посвідка  про  безпеку,  видана  відповідно до положень
міжнародної  Конвенції  про охорону людського життя на морі, яка є
чинною на сьогодні; або
        ii) посвідка на право перевезення пасажирів;
     d) термін "офіцер" означає особу,  за винятком капітана,  яку
визнають за офіцера на підставі національного  законодавства  або,
за    відсутністю    відповідного   законодавства,   на   підставі
колективного договору чи звичаю;
     e) термін  "рядові  матроси"  означає  членів  екіпажу,  крім
офіцерів;
     f) термін  "молодші  офіцери"  означає  членів  команди,  які
виконують старшинські обов'язки або  займають  посади  фахівців  і
яких  визнають  за  молодших  офіцерів  на  підставі національного
законодавства або,  за відсутністю відповідного законодавства,  на
підставі колективного договору чи звичаю;
     g) термін "приміщення для екіпажу" охоплює надані для команди
каюти,  їдальні,  приміщення для санітарних пристосувань, медичних
пунктів та розваг;
     h) термін  "приписуваний"  означає  передбачений національним
законодавством або компетентним органом влади;
     i) термін  "установлений"  означає  встановлений компетентним
органом влади;
     j) термін  "перереєстрований" означає перереєстрований у разі
одночасного змінення території реєстрації і володіння судном.
                             Стаття 3
     1. Кожний член Організації, щодо якого ця Конвенція є чинною,
зобов'язується   зберігати   чинними   закони   або  правила,  які
забезпечують застосування положень розділів  II,  III  і  IV  цієї
Конвенції.
     2. Ці закони або правила:
     a) вимагають,  щоб компетентний орган влади доводив до відома
всіх заінтересованих осіб зміст цих законів або правил;
     b) визначають осіб,  відповідальних за дотримання цих законів
або правил;
     c) передбачають  належні санкції за будь-якого роду порушення
їх;
     d) передбачають   зміст   системи   інспекції,   яка   здатна
забезпечити дійсне запровадження їх в життя;
     e) вимагають,  щоб  компетентний орган влади консультувався з
організаціями судновласників (або із судновласниками) та визнаними
bona  fide  профспілками  моряків щодо створення правил і,  в міру
можливості,  співпрацював  з  цими  заінтересованими  сторонами  в
питаннях застосування цих законів або правил.
           Розділ II. Планування приміщень для екіпажу
                    та контроль за виконанням
                             Стаття 4
     1. До початку будування судна на  затвердження  компетентному
органові  влади  подаються  креслення  цього судна з зазначенням у
приписуваному  масштабі  розміщення   та   загального   обладнання
приміщень для екіпажу.
     2. До  початку  будування  приміщень   для   екіпажу   і   до
перебудування чи реконструкції таких приміщень на тих суднах,  які
є, компетентному органові влади подаються на затвердження докладні
креслення   та   відомості   щодо   приміщень   із  зазначенням  у
приписуваному масштабі і з приписуваними подробицями  розташування
кожного   окремого  простору,  розміщення  меблів  та  обладнання,
засобів  і  розташування  вентиляції,  освітлення  та  опалення  й
санітарних   пристосувань;   у   разі  надзвичайних  обставин  або
тимчасових змін чи перебудування,  яке здійснено  поза  територією
реєстрації  судна,  цю  вимогу  вважають виконаною належним чином,
якщо згодом  креслення  подаються  на  затвердження  компетентному
органові влади.
                             Стаття 5
     Кожного разу, коли:
     a) судно реєструється або перереєструється;
     b) приміщення  для екіпажу судна підлягають значним зміненням
або реконструкції;
     c) компетентному  органові  влади у приписаній формі і досить
завчасно,  щоб запобігти будь-якій затримці  судна,  визнана  bona
fide  профспілка  моряків,  що  репрезентує  весь  екіпаж  чи його
частину,  або приписана кількість,  чи  приписана  частина  членів
екіпажу  судна  подає  скаргу  з  приводу того,  що приміщення для
екіпажу не відповідають умовам цієї Конвенції,
     компетентний орган  влади проводить огляд судна і впевнюється
в  тому,  що   приміщення   для   екіпажу   відповідають   вимогам
законодавства.
       Розділ III. Приписи щодо нових приміщень для екіпажу
                             Стаття 6
     1. Розташування і конструкція приміщень для екіпажу,  засобів
доступу до них і їхнє розміщення щодо інших приміщень  мають  бути
такі, щоб вони забезпечували достатню безпеку, захист від непогоди
і від проникнення морської води,  а також ізоляцію  від  спеки  чи
холоду, від зайвого шуму або випарів з інших місць.
     2. Каюти не повинні мати прямого сполучення  з  приміщеннями,
призначеними для вантажу та механізмів,  або з камбузом, ліхтарним
приміщенням,  складом фарб чи зі складами  запасів  для  машинного
відділення  й  палуби та іншими великими складами,  із сушильнями,
спільними умивальнями  або  убиральнями.  Частини  переділок,  які
відокремлюють такі місця від кают,  і зовнішні переділки будуються
тривкі,   зі   сталі   або   іншого    встановленого    матеріалу,
водонепроникні і газонепроникні.
     3. Зовнішні стіни кают і їдалень ізолюють належним чином. Всі
машинні  кожухи і всі переділки,  які відокремлюють камбуз та інші
місця з підвищеною температурою,  ізолюють належним чином там,  де
можливе  проникнення  спеки  до  приміщень чи проходів,  що з ними
межують.  Звертають також увагу на забезпечення захисту від спеки,
яка  виходить  від паропроводів та (або) від труб із гарячою водою
для обслуговування.
     4. Внутрішні  переділки  будують  з  установленого матеріалу,
який не сприяє заведенню в ньому паразитів.
     5. Каюти,  їдальні,  приміщення  для відпочинку та коридори у
тій частині,  де  розташовані  приміщення  для  екіпажу,  ізолюють
належним чином, щоб не допустити конденсації або перегрівання.
     6. Парові  магістралі  й  труби   відпрацьованої   пари   для
обслуговування   лебідок  та  аналогічних  механізмів  не  повинні
проходити через приміщення для екіпажу,  а також,  де це  технічно
здійсненне, - через коридори, які ведуть до приміщень для екіпажу;
там,  де парові магістралі й труби відпрацьованої  пари  проходять
крізь  такі  коридори,  їх  ізолюють  відповідним чином і беруть у
кожухи.
     7. Внутрішні   панелі   чи   облицювання   роблять  з  такого
матеріалу,  поверхню якого легко утримувати в чистоті.  Обшивку зі
шпунтових   дощок   чи  будь-якої  іншої  конструкції,  що  сприяє
заведенню в ній паразитів, не застосовують.
     8. Компетентні    органи    влади   вирішують,   якою   мірою
враховуватимуться  вимоги  протипожежних   заходів   у   будуванні
приміщень для екіпажу.
     9. Поверхня стін і стель у каютах та  їдальнях  повинна  бути
така,  що її легко утримувати в чистоті, і, якщо вона пофарбована,
мати світлий колір; вапнування не застосовують.
     10. У   разі   потреби   облицювання   стін   оновлюється  чи
відновлюється.
     11. Підлогу   в   усіх  приміщеннях  для  екіпажу  роблять  з
установленого  матеріалу,   вона   повинна   бути   сконструйована
відповідним чином і мати непроникну для вологи поверхню, яку легко
утримувати в чистоті.
     12. Там,  де підлогу зроблено з цементу різного складу, місця
з'єднання зі стінами закруглюють,  щоб уникнути  утворення  тріщин
або щілин.
     13. Має бути забезпечено достатні стоки для води.
                             Стаття 7
     1. Каюти і їдальні повинні належним чином вентилюватися.
     2. Система   вентиляції   контролюється   таким   чином,  щоб
підтримувати задовільний стан повітря  та  забезпечувати  достатню
його циркуляцію за будь-яких умов погоди й клімату.
     3. Судна,  які  звичайно  використовуються  для  плавання   у
тропіках  та  Перській затоці,  обладнують як механічними засобами
вентиляції, так і електричними вентиляторами, із застереженням, що
там,  де  достатня  вентиляція забезпечується одним з цих засобів,
установлюють тільки один з них.
     4. Судна,  що  використовуються  поза  тропіками,  обладнують
механічними засобами вентиляції  або  електричними  вентиляторами.
Компетентні  органи  влади можуть зробити виняток щодо цієї вимоги
для суден, що звичайно використовуються у холодних водах Північної
чи Південної півкулі.
     5. Енергію    для    роботи    вентиляційного     обладнання,
передбаченого  в  параграфах  3  і  4,  по можливості забезпечують
протягом усього часу перебування чи роботи команди на борту судна,
якщо цього вимагають обставини.
                             Стаття 8
     1. Має  бути  забезпечено достатню систему опалення приміщень
для екіпажу на всіх суднах,  крім тих,  які використовуються  лише
для плавання в тропіках та в Перській затоці.
     2. Система опалення,  там де це можливо,  діє протягом усього
часу  перебування  або  роботи команди на борту судна,  якщо цього
вимагають обставини.
     3. На  всіх  суднах,  на  яких  потрібна опалювальна система,
опалення здійснюється за допомогою пари,  гарячої  води,  гарячого
повітря або електрики.
     4. На  всякому  судні,  на  якому  опалення  здійснюється  за
допомогою печі,  вживають заходів для того, щоб піч була достатніх
розмірів, належним чином поставлена та огороджена і щоб повітря не
забруднювалося димом.
     5. Система    опалення    має    забезпечувати    підтримання
задовільного  рівня  температури  в  приміщеннях  для  екіпажу  за
нормальних погодних умов і клімату,  на які розраховано  плавання;
норми температурного режиму визначає компетентний орган влади.
     6. Радіатори та інші опалювальні прилади  розміщуються  і,  в
разі  потреби,  огороджуються  таким  чином,  щоб  уникнути ризику
пожежі або створення  небезпеки  чи  незручностей  для  осіб,  які
займають приміщення.
                             Стаття 9
     1. У  разі  дотримання  таких  особливих заходів,  які можуть
допускатися щодо пасажирських  суден,  каюти  і  їдальні  належним
чином  освітлюються  природним світлом та забезпечуються достатнім
штучним освітленням.
     2. Усі  приміщення  для  команди освітлюються належним чином.
Мінімальна норма природного освітлення в житлових приміщеннях  має
бути  така,  щоб людина з нормальним зором могла читати ясного дня
звичайну газету в  будь-якій  частині  приміщення,  доступній  для
вільного пересування. Якщо неможливо забезпечити достатнє природне
освітлення,  то забезпечується  штучне  освітлення  відповідно  до
вищезгаданої мінімальної норми.
     3. На всіх суднах  у  приміщеннях  для  екіпажу  здійснюється
електричне освітлення. Якщо немає двох незалежних джерел електрики
для освітлення,  забезпечується додаткове освітлення за  допомогою
ламп належної конструкції або аварійних освітлювальних приладів.
     4. Штучне освітлення розміщується таким чином, щоб створювати
максимальну вигоду для осіб, які займають приміщення.
     5. В каютах у головах кожного ліжка встановлюється електрична
лампочка для читання.
                            Стаття 10
     1. Каюти  розміщуються  в середній або кормовій частині судна
вище вантажної ватерлінії.
     2. У виняткових випадках, якщо розміри, вигляд чи призначення
судна роблять будь-яке інше розміщення недоцільним або неможливим,
компетентні  органи  влади можуть дати дозвіл на розміщення кают у
носовій частині судна,  але в жодному разі не  попереду  аварійної
переділки.
     3. На  пасажирських  суднах,  за  умови  вживання   потрібних
заходів  для  забезпечення  задовільного  освітлення й вентиляції,
компетентні органи влади можуть дозволити  розміщення  кают  нижче
вантажної ватерлінії,  але в жодному разі не під самими службовими
коридорами.
     4. Площа  кают,  яка  призначена  для  членів  команди  і яка
припадає на одну людину, повинна становити не менше ніж:
     a) 1,85 кв. м, або 20 кв. футів, на суднах до 800 тонн;
     b) 2,35 кв.  м,  або 25 кв.  футів,  на суднах у 800 тонн  чи
більших; але менших як 3000 тонн;
     c) 2,78 кв.  м,  або 30 кв.  футів,  на суднах у 3000 тонн  і
більших,  за  умови,  що  на пасажирських суднах,  на яких в одній
каюті вміщується більше ніж чотири члени команди, мінімум площі на
одну людину може становити 2.22 кв. м (24 кв. фути).
     5. У разі,  коли на судні зайняті такі групи рядового складу,
наявність   яких   зумовлює   потребу  значно  збільшити  загальну
кількість  рядового  складу,  компетентні  органи   влади   можуть
стосовно  таких  груп скоротити мінімальну площу кают на людину за
умови, що:
     a) загальна площа кают,  яку надано такій групі чи групам, не
менша за ту, котру було б надано звичайному незбільшеному складу;
     b) мінімальна площа кают не менша ніж:
        i) 1,67 кв.  м (18 кв.  футів) на людину для суден до 3000
тонн;
        ii) 1,85 кв.  м (20 кв.  футів) на людину для суден у 3000
тонн і більших.
     6. Місце,  яке  займають  ліжка,  шафи,  висувні  шухляди  та
сидіння,  зараховують до виміру площі кают. Невеликі ділянки площі
чи ділянки площі неправильної форми,  які  суттєво  не  збільшують
вільний   простір  і  які  не  можна  використати  під  меблі,  до
розрахунку не беруть.
     7. Вільна  висота кают не може бути менша ніж 190 см (6 футів
3 дюйми).
     8. Кількість  кают  має бути достатньою,  щоб надавати окрему
каюту  чи  окремі  каюти  для  кожної  служби;  для  малих   суден
компетентні органи влади можуть зменшити ці вимоги.
     9. Число  осіб  у  каютах  не   повинно   перевищувати   такі
максимальні норми:
     a) офіцери,  котрі відають певною службою,  старші  по  вахті
штурмани   та  механіки  і  старші  офіцери-радисти  або  старшини
радисти: по одному на каюту;
     b) решта офіцерів:  по можливості не більш як один на каюту і
в жодному разі не більш як два;
     c) молодші  офіцери:  один  або  два  чоловіки  на  каюту і в
жодному разі не більш як два;
     d) решта  членів  команди:  в  міру  можливостей  дві або три
людини на каюту і в усякому разі не більш як чотири.
     10. З  метою  забезпечення достатніх і зручніших приміщень на
деяких  пасажирських  суднах  компетентні  органи   влади,   після
консультації    з    організаціями    судновласників    (або    із
судновласниками)  та  bona fide   профспілками   моряків,   можуть
дозволити розміщення в кожній каюті до десяти членів команди.
     11. Максимальне число осіб,  яких розмішують у кожній  каюті,
позначається  чітким  шрифтом,  що  не змивається,  у такому місці
каюти, де це може бути добре видно.
     12. Кожному членові команди надається індивідуальне ліжко.
     13. Ліжка не можуть бути розташовані поруч так,  щоб на  одне
ліжко можна було потрапити тільки через друге.
     14. Ліжка розташовують не більш ніж у  два  яруси,  один  над
одним; коли ліжка розташовані уздовж борту судна, то зверху ліжка,
над яким є  ілюмінатор,  не  дозволяється  розташовувати  ще  одне
ліжко.
     15. Коли ліжка розташовуються одне над одним, нижнє ліжко має
бути  принаймні  на  30 см (12 дюймів) над підлогою;  верхнє ліжко
розташовується приблизно на половині висоти  між  днищем  нижнього
ліжка та нижнім ребром верхніх палубних траверсів.
     16. Мінімальні внутрішні розміри ліжка такі:  190 см на 68 см
(6 футів 3 дюйми на 2 фути 3 дюйми).
     17. Каркас і поздовжній борт ліжка,  якщо такий є, роблять із
встановленого  твердого  і гладкого матеріалу,  який не піддається
корозії і не сприяє заведенню в ньому паразитів.
     18. Якщо  для  виготовлення  ліжок використовуються трубчасті
рамки, то труби повністю запаюються і не повинні мати отворів, які
пропускають паразитів.
     19. Кожне ліжко забезпечується пружинною сіткою або пружинним
матрацом   і   матрацом  з  установленого  матеріалу.  Матраци  не
напихають  ні  соломою,  ні  іншими  матеріалами,   які   сприяють
заведенню в них паразитів.
     20. Коли ліжка розташовані одне над  одним,  попід  пружинною
сіткою верхнього ліжка кладуть непроникне для пилу днище з дерева,
брезенту чи іншого підхожого матеріалу.
     21. Каюти    планують   і   обладнують   таким   чином,   щоб
забезпечувати належну зручність для  осіб,  які  їх  займають,  та
полегшувати утримання їх у порядку і чистоті.
     22. До набору меблів входять шафи для одягу на  кожну  особу,
яка  займає каюту.  Розмір шафи для одягу такий:  заввишки не менш
ніж 152 см (5 футів),  площа  поперечного  перерізу  -  19,30  кв.
дециметрів  (300  кв.  дюймів);  шафи  забезпечуються  поличкою та
накладкою для висячого замка.  Висячий замок придбає  сама  особа,
яка займає каюту.
     23. У  кожній  каюті  розміщується  стіл,  який   може   бути
закріпленим,  відкидним  або  висувним,  а  також неодмінні зручні
сидіння.
     24. Меблі виготовляються з гладкого твердого матеріалу,  який
не піддається деформації або корозії.
     25. Об'єм висувної шухляди чи іншого простору,  розрахованого
для тієї самої мети,  не може бути менший ніж 0,056 куб. м (2 куб.
фути) для кожної особи, яка займає каюту.
     26. Каюти забезпечуються завісками на ілюмінаторах.
     27. Каюти   забезпечуються  дзеркалом,  маленькою  шафою  для
туалетних  речей,  книжковою  полицею  та   достатньою   кількістю
вішалок для верхнього одягу.
     28. Спальні  місця   для   членів   команди   по   можливості
розподіляються  так,  щоб розділити по вахтах членів екіпажу і щоб
жоден з екіпажу,  хто відбуває тільки денну службу,  не розміщався
разом з тими, хто несе вахту.
                            Стаття 11
     1. На  всіх  суднах  забезпечуються  достатні  приміщення для
їдалень.
     2. На  суднах  до  1000 тонн забезпечуються окремі приміщення
їдалень для:
     a) капітана та офіцерів;
     b) молодших офіцерів та інших членів команди.
     3. На  суднах  у  1000  тонн  і більших забезпечуються окремі
приміщення їдалень для:
     a) капітана та офіцерів;
     b) молодших офіцерів та інших членів команди палубної служби;
     c) молодших офіцерів та інших членів команди служби машинного
відділення, за умови, що:
        i) одна  з  двох  їдалень  для  молодших офіцерів та інших
членів команди може бути призначена для молодших офіцерів, а друга
- для інших членів команди;
        ii) може  бути  забезпечено  одну  їдальню  для   молодших
офіцерів  палубної  служби  і служби машинного відділення та інших
членів  команди  у  випадках,  коли   заінтересовані   організації
судновласників (або судновласники) та визнані bona fide профспілки
моряків надали перевагу такому влаштуванню.
     4. Продовольчо-господарській  службі  забезпечується достатнє
приміщення для їдальні  у  вигляді  окремої  їдальні,  або  шляхом
надання   членам   екіпажу   з  цієї  служби  права  користуватися
їдальнями,  призначеними для інших груп; щодо суден у 5000 тонн чи
більших,  на яких у продовольчо-господарській службі зайнято понад
п'ять чоловік, передбачено можливість надання окремої їдальні.
     5. Розміри та обладнання кожної їдальні повинні бути достатні
для тієї кількості осіб, які можуть користуватися ними одночасно.
     6. Їдальні  обладнуються  столами  та сидіннями встановленого
зразка,  достатніми для кількості осіб,  які можуть  користуватися
ними одночасно.
     7. Компетентні органи влади можуть дозволити такі  винятки  з
вищенаведених   правил  щодо  приміщень  для  їдалень,  які можуть
виявитися потрібними через особливі умови пасажирських суден.
     8. Їдальні  розташовуються окремо від кают і,  по можливості,
поблизу камбуза.
     9. Якщо  їдальні не забезпечено буфетними приміщеннями,  вони
забезпечуються відповідними шафами для столових речей і потрібними
засобами для миття посуду.
     10. Поверхня столів та сидінь виготовляється  з  непроникного
для вологи матеріалу, без шпарин, який легко утримувати в чистоті.
                            Стаття 12
     1. На  всіх  суднах  на відкритій палубі передбачається місце
або місця,  доступні для членів команди у вільний від служби  час;
це  місце  або місця мають достатню площу,  з урахуванням розмірів
судна та чисельності команди.
     2. Офіцерам   та   іншим   членам  команди  надаються  зручно
розташовані достатньо обладнані приміщення  для  відпочинку.  Якщо
немає  приміщень  для  відпочинку  окремо від їдалень,  то останні
плануються, меблюються та обладнуються таким чином, щоб вони могли
бути використані для відпочинку.
                            Стаття 13
     1. Всі  судна забезпечуються належним санітарним обладнанням,
серед якого умивальники, ванни та (або) душі.
     2. Надається така мінімальна кількість окремих убиралень:
     a) на суднах до 800 тонн - три;
     b) на суднах у 800 тонн чи більших, але менших як 3000 тонн -
чотири;
     c) на суднах у 3000 тонн чи більших - шість;
     d) на  суднах,  на  яких  офіцери-радисти  чи  радіооператори
розташовуються в окремому приміщенні, санітарні вузли повинні бути
поблизу або в суміжному приміщенні.
     3. Розміщення   вбиралень   для   різних  служб  визначається
законодавством кожної країни, за умови дотримання параграфа 4 цієї
статті.
     4. Санітарне обладнання  для  всіх  членів  команди,  які  не
займають  каюти з окремими санітарними вузлами,  надається в такій
кількості на кожну групу людей:
     a) одна ванна та (або) душ на кожні вісім чоловік або менше;
     b) одна вбиральня на кожні вісім чоловік або менше;
     c) один  умивальник  на кожні шість чоловік або менше;  проте
якщо кількість осіб цієї групи перевищує парне  кратне  зазначеної
кількості  менше  ніж  на  його половину,  то цей надлишок може не
братися до уваги у застосуванні цього пункту.
     5. На  суднах,  на  яких  загальна  кількість  членів команди
перевищує сто чоловік,  і на  пасажирських  суднах,  які  звичайно
здійснюють   рейси   тривалістю   не   більш  ніж  чотири  години,
компетентні органи влади можуть дозволити вжити особливих  заходів
або скоротити кількість потрібного санітарного обладнання.
     6. У спільних умивальнях забезпечуються холодна  прісна  вода
та  гаряча  прісна  вода  або  засоби підігріву води.  Компетентні
органи влади,  після консультації з  організаціями  судновласників
(або  із  судновласниками)  та з визнаними bona fide  профспілками
моряків,  можуть установити максимальну  кількість  прісної  води,
надання якої можна вимагати від судновласника,  на кожну людину на
день.
     7. Повинні  встановлюватися  умивальники  й  ванни  достатніх
розмірів, виготовлені з визначеного матеріалу з гладкою поверхнею,
який не піддається тріщинам, розшаруванню чи корозії.
     8. Всі  вбиральні  забезпечуються   зовнішньою   вентиляцією,
окремою від будь-яких інших приміщень.
     9. Всі вбиральні  влаштовуються  за  встановленим  зразком  і
забезпечуються достатньою кількістю води для зливу в будь-який час
та індивідуальним керуванням.
     10. Повинні  встановлюватися  каналізаційні  та  стічні труби
достатнього  розміру,  які  влаштовуються  так,  щоб  зменшити  до
мінімуму небезпеку засмічення і полегшити їхнє очищення.
     11. Приміщення для  санітарного  обладнання,  призначені  для
використання  більше  ніж  одній  людині,  мають відповідати таким
вимогам:
     a) підлога  робиться з установленого міцного матеріалу,  який
легко утримувати в чистоті,  непроникного для вологи, і з належним
стоком;
     b) стіни, які є водонепроникними принаймні на висоту 23 см (9
дюймів)   над   рівнем   підлоги,  будують  зі  сталі  або  іншого
встановленого матеріалу;
     c) приміщення   освітлюється,   опалюється   та  вентилюється
належним чином;
     d) убиральні розташовуються зручно у відношенні до кают,  але
окремо від них і від умивалень,  без прямого доступу з кают  чи  з
проходу між каютами та убиральнями, до якого немає іншого доступу;
ця  вимога  не  застосовується,  якщо  убиральня   розташована   в
приміщенні  між  двома  каютами,  в  яких  розміщується загалом не
більше ніж чотири особи;
     e) якщо в одному приміщенні є більше ніж одна убиральня, вони
відповідним чином обгороджуються,  щоб  забезпечити  індивідуальне
користування ними.
     12. На  всіх  суднах  забезпечуються  засоби  для  прання  та
сушіння   білизни,  кількість  яких  відповідає  кількості  членів
команди і звичайній тривалості плавання.
     13. До  обладнання  для  прання  білизни  входять  відповідні
стічні раковини,  які  можуть  бути  встановлені  в  умивальнях  з
достатнім  поданням  холодної прісної води та гарячої прісної води
або з засобами підігріву води,  якщо окремі приміщення для пралень
влаштовувати недоцільно.
     14. Засоби  для  сушіння   білизни   надаються   у   відсіку,
відокремленому від кают і їдалень,  який достатньо вентилюється та
опалюється і  забезпечується  лінями  або  іншими  пристроями  для
розвішування білизни.
                            Стаття 14
     1. На   кожному  судні  з  командою  чисельністю  п'ятнадцять
чоловік чи більше,  яке використовується для плавання,  що  триває
понад  три  дні,  відокремлюється приміщення для медичного пункту.
Компетентні  органи  можуть  зменшити   ці   вимоги   щодо   суден
каботажного плавання.
     2. Приміщення медичного пункту розташовується належним чином,
щоб  бути  легко  доступним і щоб особи,  які в ньому перебувають,
мали змогу зручно розміщатися і їм можна  було  приділяти  належну
увагу за будь-яких погодних умов.
     3. Обладнання входу,  ліжок, освітлення, вентиляції, опалення
та  водопроводу  планується таким чином,  щоб забезпечити вигоду і
полегшити лікування хворих.
     4. Кількість    ліжок   у   медичному   пункті   визначається
компетентним органом влади.
     5. Убиральні або є частиною приміщення медичного пункту,  або
розташовані якнайближче до нього і надаються лише для користування
особам, які перебувають у медичному пункті.
     6. Приміщення медичного пункту не використовується для  інших
потреб, окрім медичних.
     7. На кожному судні,  де немає лікаря, встановлюється аптечка
з ліками та інструкціями, які легко доступні для розуміння.
                            Стаття 15
     1. Для  розвішування  непромокальних  плащів  має  надаватися
приміщення,  розташоване поза каютами,  чи зручно стосовно до них,
яке належним чином і достатньо вентилюється.
     2. На суднах понад 3000 тонн для палубної служби і для служби
машинного  відділення  надається по одній каюті,  які обладнуються
для використання під канцелярії.
     3. На  суднах,  які  звичайно  заходять у порти,  де є велика
кількість  москитів,  вживають  заходів  щодо  захисту   приміщень
екіпажу від проникнення москитів, установлюючи спеціальні сітки на
душниках, вентиляторах та дверях, що ведуть до відкритої палуби.
     4. Всі судна, які плавають у тропіках та в Перській затоці чи
заходять  туди,  обладнуються  тентами  для  використання  їх   на
відкритих  палубах  над  приміщеннями  екіпажу  та  над місцем або
місцями відпочинку на палубі.
                            Стаття 16
     1. Щодо членів команди судна,  які згадуються у  параграфі  5
статті  10,  компетентні  органи  влади  можуть  змінювати вимоги,
викладені  у   вищенаведених  статтях,  оскільки  може   з'явитися
потреба   брати   до  уваги  характерні  для  цих  членів  команди
національні звички та звичаї, і, зокрема, можуть вживати особливих
заходів  відносно  кількості  осіб,  яких розмішують у каютах,  та
відносно їдалень і санітарного обладнання.
     2. Змінюючи   зазначені   вимоги,  компетентні  органи  влади
дотримуються положень, викладених у параграфах 1 і 2 статті 10, та
вимог  щодо  мінімальної площі каюти,  передбачених для таких груп
членів команди в параграфі 5 статті 1.
     3. На суднах,  де члени команди будь-якої служби є особами із
зовсім різними національними звичками та звичаями,  забезпечуються
відповідні  окремі  каюти  й  інші  приміщення,  які  можуть  бути
потрібні для задоволення вимог різних груп.
     4. На  суднах,  згаданих  у  параграфі  5 статті 10,  медичні
пункти,  їдальні,  ванни й санітарне обладнання  забезпечуються  і
підтримуються,  щодо  їхньої  кількості  та можливості практичного
використання,  за нормами, рівними чи порівняними з тими, які є на
борту  інших  суден  такого  типу,  що  зареєстровані  в тій самій
країні.
     5. Опрацьовуючи  особливі  правила,  згідно  з  цією статтею,
компетентні органи влади  консультуються  з  визнаними  bona  fide
заінтересованими   профспілками   моряків   та   з   організаціями
судновласників (або із судновласниками), які наймають цих моряків.
                            Стаття 17
     1. Приміщення для екіпажу утримуються в чистоті та в  умовах,
нормально  придатних для життя,  і в них не зберігаються ні майно,
ні матеріали, які не є особистою власністю осіб, котрі займають ці
приміщення.
     2. Капітан  або  спеціально  призначений  ним  з  цією  метою
офіцер,  у супроводі одного чи більше членів команди інспектує всі
приміщення  для  екіпажу  не  рідше  ніж  один  раз  на   тиждень.
Результати кожної такої інспекції записуються.
        Розділ IV. Застосування Конвенцію до наявних суден
                            Стаття 18
     1. За  умови  дотримання  положень  параграфів 2,  3 і 4 цієї
статті ця Конвенція застосовується до суден,  будування яких  було
розпочато  після  настання  чинності Конвенції на території їхньої
реєстрації.
     2. Щодо  суден,  будування  яких  повністю  закінчено на день
настання чинності цієї Конвенції на території їхньої реєстрації  і
які   не  відповідають  нормам,  викладеним  у  розділі  III  цієї
Конвенції,  компетентні  органи  влади,   після   консультації   з
організаціями  судновласників  (або  із судновласниками) та з bona
fide профспілками моряків, можуть зажадати таких змінень  з  метою
приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції,  які вони
вважатимуть за можливі, враховуючи практичні питання, що виникають
при цьому; такі зміни здійснюються під час:
     a) перереєстрації суден;
     b) проведення  значних  структурних  змінень або капітального
ремонту суден у ході здійснення планів,  розрахованих на  тривалий
час, але не внаслідок нещасного випадку чи крайньої потреби.
     3. Щодо суден,  які перебувають у процесі будування та  (або)
перебудування  на  момент  настання  чинності  цієї  Конвенції  на
території  їхньої  реєстрації,  компетентні  органи  влади,  після
консультації    з    організаціями    судновласників    (або    із
судновласниками)  та  з  bona fide  профспілками  моряків,  можуть
зажадати  таких  змін з метою приведення цих суден у відповідність
до вимог Конвенції,  які вони вважатимуть за  можливі,  враховуючи
практичні   питання,   котрі   виникають  при  цьому;  такі  зміни
вважаються остаточно відповідними до положень цієї Конвенції аж до
моменту перереєстрації суден, якщо є така потреба.
     4. Щодо суден,  окрім таких,  що зазначені в параграфах 2 і 3
цієї   статті,   або   суден,   до   яких   у   процесі  будування
застосовувались положення цієї Конвенції і які реєструються  знову
на  будь-якій  території після настання чинності цієї Конвенції на
цій території,  компетентні органи  влади,  після  консультації  з
організаціями  судновласників  (або  із судновласниками) та з bona
fide профспілками моряків,  можуть зажадати  таких  змін  з  метою
приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції,  які вони
вважатимуть  за  можливі,  враховуючи  практичні  питання,   котрі
виникають при цьому;  такі зміни вважаються остаточно відповідними
до положень цієї Конвенції  аж  до  моменту  нової  перереєстрації
суден, якщо є така потреба.
                  Розділ V. Прикінцеві положення
                            Стаття 19
     Ніщо в  цій  Конвенції  не  порушує  дії  будь-якого  закону,
постанови,  звичаю або угоди між судновласниками та  моряками,  що
забезпечують сприятливіші умови,  ніж ті,  які передбачаються цією
Конвенцією.
                            Стаття 20
     Офіційні документи    про    ратифікацію    цієї    Конвенції
надсилаються  Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
                            Стаття 21
     1. Ця  Конвенція  зв'язує  тільки  тих   членів   Міжнародної
організації  праці,  чиї  документи  про  ратифікацію зареєстрував
Генеральний директор.
     2. Вона  набуває чинності через шість місяців після того,  як
будуть зареєстровані документи про ратифікацію семи з таких країн;
Австралії,  Аргентинської Республіки,  Бельгії,  Бразилії, Греції,
Данії,  Індії,  Ірландії,  Італії,  Канади,  Китяю,   Нідерландів,
Норвегії,     Польщі,    Португалії,    Сполученого    Королівства
Великобританії та Північної Ірландії,  Сполучених Штатів  Америки,
Туреччини,  Фінляндії,  Франції,  Чилі, Швеції та Югославії, серед
них принаймні чотирьох країн, кожна з яких має флот не менше ніж в
один мільйон брутто-реєстрових тонн.  Це положення запроваджується
для полегшення і заохочення якнайшвидшої ратифікації  Конвенції  з
боку членів Організації.
     3. Надалі ця Конвенція набуває чинності  щодо  кожного  члена
Організації через шість місяців від дати реєстрації його документа
про ратифікацію.
                            Стаття 22
     1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може  після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли вона
початково набула чинності,  денонсувати її актом  про  денонсацію,
надісланим  Генеральному  директорові  Міжнародного  бюро праці та
зареєстрованим ним.  Денонсація набуває чинності через  рік  після
реєстрації акта про денонсацію.
     2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який
протягом  року після закінчення згаданого в попередньому параграфі
десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію,
передбаченим  у  цій  статті,  буде  зв'язаний на наступний період
тривалістю десять років і надалі зможе  денонсувати  цю  Конвенцію
після   закінчення   кожного   десятирічного  періоду  в  порядку,
встановленому в цій статті.
                            Стаття 23
     1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів   Міжнародної   організації   праці   про  реєстрацію  всіх
документів про  ратифікацію  та  актів  про  денонсацію,  які  він
одержав від членів Організації.
     2. Сповіщаючи членів Організації  про  реєстрацію  останнього
документа  про  ратифікацію,  потрібного  для того,  щоб Конвенція
набула  чинності,  Генеральний  директор  звертає   увагу   членів
Організації на дату настання чинності Конвенції.
                            Стаття 24
     Генеральний директор   Міжнародного   бюро   праці   надсилає
Генеральному  секретареві   Організації   Об'єднаних   Націй   для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй (  995_010  )  повні  відомості  щодо  всіх  документів  про
ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно
до положень попередніх статей.
                            Стаття 25
     Кожного разу,  коли Адміністративна  рада  Міжнародного  бюро
праці  вважає  це за потрібне,  вона подає Генеральній конференції
доповідь про  застосування  цієї  Конвенції  і  вирішує,  чи  слід
вносити  до  порядку денного Конференції питання про її повний або
частковий перегляд.
                            Стаття 26
     1. У разі,  якщо  Конференція  ухвалить  нову  конвенцію,  що
повністю  або  частково  переглядає  цю Конвенцію,  і якщо у новій
конвенції не передбачено інше, то:
     a) ратифікація    будь-яким    членом    Організації   нової,
переглянутої  конвенції  спричиняє  автоматично,   незалежно   від
положень статті 22,  негайну денонсацію цієї Конвенції,  за умови,
то нова, переглянута конвенція набула чинності;
     b) починаючи  від дати настання чинності нової,  переглянутої
конвенції,  цю  Конвенцію  закрито  для  ратифікації  її   членами
Організації.
     2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною  за  формою
та змістом щодо тих членів Організації,  які її ратифікували,  але
не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
                            Стаття 27
     Англійський і  французький  тексти   цієї   Конвенції   мають
однакову силу.
     Дата набуття чинності: 29 січня 1953 року.
 
 Конвенції та рекомендації, ухвалені
 Міжнародною організацією праці
 1919-1964, Том I
 Міжнародне бюро праці, Женева
                            Конвенция
             о помещениях для экипажа на борту судов
                   (пересмотренная в 1949 году)
                               N 92
 
                                               Официальный перевод
     Генеральная Конференция Международной Организации Труда,
     созванная в Женеве  Административным  Советом  Международного
Бюро  Труда и собравшаяся 8 июня 1949 года на свою тридцать вторую
сессию,
     постановив принять  ряд  предложений  о частичном пересмотрев
Конвенции  1946  года   о   помещениях   для   экипажа,   принятой
Конференцией на своей двадцать восьмой сессии, что является частью
двенадцатого пункта повестки дня сессии, и
     решив придать    этим    предложениям   форму   международной
конвенции,
     принимает сего   восемнадцатого   дня   июня   месяца  тысяча
девятьсот сорок девятого  года  нижеследующую  Конвенцию,  которая
может   именоваться   Конвенцией   (пересмотренной)  1949  года  о
помещениях для экипажа:
                    Раздел I. Общие положения
                             Статья 1
     1. Настоящая Конвенция применяется  ко  всем  государственным
или частновладельческим мореходным судам,  снабженным механическим
двигателем,   занятым   перевозкой   грузов   или   пассажиров   в
коммерческих целях и зарегистрированным на территории, в отношении
которой настоящая Конвенция имеет силу.
     2. Национальные   законы  или  правила  определяют,  в  каких
случаях суда считаются мореходными для целей настоящей Конвенции.
     3. Настоящая Конвенция не применяется:
     а) к судам вместимостью менее 500 тонн;
     b) к   судам,   передвигающимся  главным  образом  с  помощью
парусов, но обладающим вспомогательными двигателями;
     c) к   судам,   занятым  рыболовным,  китобойным  или  другим
подобным промыслом;
     d) к буксирам.
     4. Однако  настоящая   Конвенция   применяется,   когда   это
целесообразно и возможно:
     а) к судам от 200 до 500 тонн;
     b) к  помещениям  для  лиц,  занятых обычным морским делом на
судах, занимающихся китобойным или другим подобным промыслом.
     5. Кроме  того,  любые из требований,  содержащихся в разделе
III настоящей Конвенции,  могут быть изменены в  отношении  любого
судна,   если   компетентный   орган  власти,  по  консультации  с
организациями судовладельцев (или с судовладельцами) и  bona  fide
профсоюзами моряков,  убедится в том, что предполагаемые изменения
дают преимущества,  в результате которых общие условия являются не
менее  благоприятными,  чем  те,  которые  явились  бы результатом
полного применения положений  Конвенции;  подробности  всех  таких
изменений  доводятся  Членом  Организации до сведения Генерального
Директора Международного Бюро  Труда,  который  извещает  об  этом
Членов Международной Организации Труда.
                             Статья 2
     В целях настоящей Конвенции:
     а) термин "судно"  означает  судно,  к  которому  применяется
Конвенция;
     в) термин "тонны" означает вместимость  в  брутто-регистровых
тоннах;
     с) термин "пассажирское судно" означает  судно,  в  отношении
которого имеет силу либо:
     i) удостоверение о безопасности,  выданное в  соответствии  с
положениями  действующей в настоящее время международной Конвенции
об охране человеческой жизни на море; либо
     ii) удостоверение на право перевозки пассажиров;
     d) термин "офицер" обозначает лицо,  за исключением капитана,
которое    считается    офицером    на   основании   национального
законодательства    или,    при    отсутствии     соответствующего
законодательства, на основании коллективного договора или обычая;
     e) термин "рядовые матросы" обозначает членов экипажа,  кроме
офицеров;
     f) термин  "младшие  офицеры"  обозначает   членов   команды,
исполняющих   старшинские  обязанности  или  занимающих  должности
специалистов  и  считающихся  младшими  офицерами   на   основании
национального     законодательства     или,     при     отсутствии
соответствующего  законодательства,   на  основании  коллективного
договора или обычая;
     g) термин "помещения для  экипажа"  включает  предоставленные
для команды каюты,  столовые,  помещения для санитарных устройств,
медицинских пунктов и развлечений;
     h) термин     "предписанный"     означает     предусмотренный
национальным законодательством или компетентным органом власти;
     i) термин "установленный" означает установленный компетентным
органом власти;
     j) термин           "перерегистрированный"           означает
перерегистрированный в случае одновременного изменения  территории
регистрации и владения судном.
                             Статья 3
     1. Каждое  Государство-Член,  в  отношении которого настоящая
Конвенция находится в силе,  обязуется сохранять в силе законы или
правила, обеспечивающие применение положений разделов II, III и IV
настоящей Конвенции.
     2. Эти законы или правила:
     а) требуют,  чтобы  компетентный  орган  власти  доводил   до
сведения  всех  заинтересованных  лиц  содержание этих законов или
правил;
     b) определяют  лиц,  ответственных за соблюдение этих законов
или правил;
     c) предусматривают  надлежащие  санкции  за  всякого  рода их
нарушения;
     d) предусматривают  содержание  системы инспекции,  способной
обеспечить их действительное проведение в жизнь;
     e) требуют,  чтобы компетентный орган власти консультировался
с  организациями  судовладельцев   (или   с   судовладельцами)   и
признанными  bona  fide  профсоюзами моряков в отношении выработки
правил   и;   по   мере   возможности,   сотрудничал    с    этими
заинтересованными сторонами в вопросах применения этих законов или
правил.
          Раздел II. Планирование помещений для экипажа
                    и контроль за выполнением
                             Статья 4
     1. До  начала  постройки  судна  на утверждение компетентному
органу власти представляется чертеж  этого  судна  с  указанием  в
предписываемом  масштабе  размещения и общего устройства помещений
для экипажа.
     2. До начала постройки помещений для экипажа и до перестройки
или  реконструкции   таких   помещений   на   существующих   судах
компетентному   органу   власти   представляются   на  утверждение
подробные чертежи и сведения относительно помещений с указанием  в
предписываемом   масштабе   и   с   предписываемыми  подробностями
расположения   каждого   пространства,   размещения    мебели    и
оборудования,  средств  и  расположения  вентиляции,  освещения  и
отопления  и   санитарных   устройств;   в   случае   чрезвычайных
обстоятельств    или    временных   изменений   или   перестройки,
осуществленной вне территории регистрации  судна,  это  требование
считается   надлежащим   образом  выполненным,  если  впоследствии
чертежи представляются на утверждение компетентному органу власти.
                             Статья 5
     В каждом случае, когда:
     а) судно регистрируется или перерегистрируется;
     b) помещения  для  экипажа  судна  подвергаются  значительным
изменениям или реконструкции;
     c) компетентному  органу  власти  в  предписанной   форме   и
достаточно  заблаговременно,  чтобы  предотвратить  какую бы то ни
было задержку судна,  признанным  bona  fide  профсоюзом  моряков,
представляющим весь или часть экипажа, или предписанный числом или
предписанной частью членов экипажа судна подана жалоба о том,  что
помещения   для   экипажа   не  соответствуют  условиям  настоящей
Конвенции,
     компетентный орган   власти   производит   осмотр   судна   и
убеждается  в  том,  что  помещения  для   экипажа   соответствуют
требованиям законодательства.
           Раздел III. Предписания, относящиеся к новым
                      помещениям для экипажа
                             Статья 6
     1. Размещение и конструкция помещений  для  экипажа,  средств
доступа  к  ним и их расположение по отношению к другим помещениям
таковы,  что они обеспечивают достаточную безопасность,  защиту от
непогоды и от проникновения морской воды, а также изоляцию от жары
или холода, от излишнего шума или испарений из других мест.
     2. Каюты   не   имеют   прямого   сообщения   с  помещениями,
предназначенными для груза и механизмов,  или с камбузом, фонарным
помещением,  складом  красок или со складами запасов для машинного
отделения и палубы и  другими  большими  складами,  с  сушильнями,
общими умывальнями или уборными. Части переборок, отделяющие такие
места от кают,  и наружные переборки строятся прочно, из стали или
другого  установленного  материала и являются водонепроницаемыми и
газонепроницаемыми.
     3. Наружные  стенки  кают  и  столовых изолируются надлежащим
образом.  Все машинные кожухи и все переборки, отделяющие камбуз и
другие  места  с  повышенной температурой,  изолируются надлежащим
образом  там,  где  возможно  проникновение  жары  в   прилегающие
помещения  или  проходы.  Обращается также внимание на обеспечение
защиты от жары,  исходящей от  паропроводов  и  (или)  от  труб  с
горячей водой для обслуживания.
     4. Внутренние переборки строятся из установленного материала,
который не способствует заведению в нем паразитов.
     5. Каюты,  столовые,  помещения для отдыха и коридоры  в  той
части,   где   расположены   помещения  для  экипажа,  изолируются
надлежащим   образом,   чтобы   не   допускать   конденсации   или
перегревания.
     6. Паровые  магистрали  и  трубы   отработанного   пара   для
обслуживания  лебедок  и аналогичных механизмов не могут проходить
через помещения для экипажа,  а  также  там,  где  это  технически
осуществимо,   -через  коридоры,  ведущие в помещения для экипажа;
там,  где паровые магистрали и трубы отработанного  пара  проходят
через  такие  коридоры,  они изолируются соответствующим образом и
заключаются в кожухи.
     7. Внутренние   панели   или  облицовка  делаются  из  такого
материала, поверхность которого легко содержать в чистоте. Обшивка
из  шпунтовых  досок или любой другой конструкции,  способствующей
заведению в ней паразитов, не применяется.
     8. Компетентные  органы  власти  решают,  в  какой мере будут
учитываться требования противопожарных мер при постройке помещений
для экипажа.
     9. Поверхность стен и потолков в каютах  и  столовых  такова,
что  ее легко содержать в чистоте,  и,  если она покрашена,  имеет
светлый цвет; известковая побелка не применяется.
     10. По  мере  необходимости  облицовка  стен  обновляется или
восстанавливается.
     11. Полы   во   всех   помещениях  для  экипажа  делаются  из
установленного материала,  сконструированы соответствующим образом
и  обладают  непроницаемой  для влаги поверхностью,  которую легко
содержать в чистоте.
     12. Там,  где  полы  сделаны  из  цемента различного состава,
места соединений со стенами закругляются во избежание  образования
трещин или щелей.
     13. Обеспечиваются достаточные стоки для воды.
                             Статья 7
     1. Каюты и столовые надлежащим образом вентилируются.
     2. Система  вентиляции  контролируется  таким образом,  чтобы
поддерживать удовлетворительное  состояние  воздуха  и  обеспечить
достаточную его циркуляцию при любых условиях погоды и климата.
     3. Суда,  обычно используемые для плавания  в  тропиках  и  в
Персидском   заливе,   оборудуются  как  механическими  средствами
вентиляции,  так и электрическими вентиляторами,  с оговоркой, что
там,  где  достаточная  вентиляция  обеспечивается  одним  из этих
средств, устанавливается только одно из них.
     4. Суда,   используемые   вне   тропиков,   оборудуются  либо
механическими   средствами   вентиляции,    либо    электрическими
вентиляторами. Компетентные органы власти могут сделать исключение
в отношении этого требования  для  судов,  обычно  используемых  в
холодных водах Северного или Южного полушария.
     5. Энергия    для    работы     вентиляционных     устройств,
предусмотренных  в пунктах 3 и 4,  по возможности обеспечивается в
течение всего времени  пребывания  или  работы  команды  на  борту
судна, если это требуется обстоятельствами.
                             Статья 8
     1. Обеспечивается достаточная система отопления помещений для
экипажа  на  всех   судах,   кроме   тех,   которые   используются
исключительно для плавания в тропиках и в Персидском заливе.
     2. Система отопления,  там  где  это  возможно,  действует  в
течение  всего  времени  пребывания  или  работы  команды на борту
судна, если это требуется обстоятельствами.
     3. На  всех  судах,  на  которых требуется система отопления,
отопление осуществляется посредством пара,  горячей воды, горячего
воздуха или электричества.
     4. На всяком судне,  на котором  отопление  осуществляется  с
помощью   печи,   принимаются  меры  для  того,  чтобы  печь  была
достаточных размеров, надлежащим образом установлена и ограждена и
чтобы воздух не загрязнялся дымом.
     5. Система      отопления      обеспечивает       поддержание
удовлетворительного  уровня  температуры  в помещениях для экипажа
при нормальных условиях погоды и климата,  на  которые  рассчитано
плавание;  нормы  температурного режима определяются компетентными
органами власти.
     6. Радиаторы и другие отопительные приборы располагаются и, в
случае необходимости,  ограждаются таким образом,  чтобы  избежать
риска  пожара или создания опасности или неудобства для занимающих
помещение лиц.
                             Статья 9
     1. При соблюдении таких особых мер, которые могут допускаться
в  отношении  пассажирских  судов,  каюты  и  столовые  надлежащим
образом   освещаются   естественным   светом   и    обеспечиваются
достаточным искусственным освещением.
     2. Все помещения для команды освещаются  надлежащим  образом.
Минимальная  норма  естественного  освещения  в  жилых  помещениях
такова, чтобы человек с нормальным зрением мог читать в ясный день
обыкновенную   газету  в  любой  части  помещения,  доступной  для
свободного передвижения.  Если невозможно  обеспечить  достаточное
естественное освещение,  то обеспечивается искусственное освещение
в соответствии с вышеупомянутой минимальной нормой.
     3. На   всех   судах  в  помещениях  для  экипажа  проводится
электрическое  освещение.  Если  не   имеется   двух   независимых
источников    электричества    для    освещения,    обеспечивается
дополнительное освещение с помощью ламп надлежащей конструкции или
аварийных осветительных приборов.
     4. Искусственное освещение располагается таким образом, чтобы
создавать максимальные удобства для занимающих помещение лиц.
     5. В  каютах  у  изголовья   каждой   койки   устанавливается
электрическая лампочка для чтения.
                            Статья 10
     1. Каюты  располагаются  в  средней  или кормовой части судна
выше грузовой ватерлинии.
     2. В исключительных случаях, если размеры, вид или назначение
судна делают какое-либо другое расположение  нецелесообразным  или
невозможным,  компетентные  органы власти могут дать разрешение на
расположение кают в носовой части судна,  но ни в коем  случае  не
впереди аварийной переборки.
     3. На пассажирских судах,  при условии  принятия  необходимых
мер  для  обеспечения  удовлетворительного освещения и вентиляции,
компетентные органы власти могут разрешить  размещение  кают  ниже
грузовой ватерлинии,  но ни в коем случае не под самыми служебными
коридорами.
     4. Приходящаяся  на  одного  человека площадь предназначенных
для членов команды кают составляет не менее, чем:
     а) 1,85 кв.м, или 20 кв. футов, на судах меньше 800 тонн;
     b) 2,35 кв.м,  или 25 кв.  футов,  на судах в  800  тонн  или
более, но менее 3000 тонн;
     c) 2,78 кв.м, или 30 кв. футов, на судах в 3000 тонн и более,
при  условии  что на пассажирских судах,  на которых в одной каюте
помещается более четырех членов команды, минимум площади на одного
человека может составлять 2,22 кв.м (24 кв. фута).
     5. В случае,  когда на судне  заняты  такие  группы  рядового
состава,   наличие   которых  вызывает  необходимость  значительно
увеличить общую численность рядового состава,  компетентные органы
власти  могут  по  отношению к таким группам сократить минимальную
площадь кают на человека при условии, что:
     а) общая  площадь  кают,  предоставляемая  такой  группе  или
группам,  не меньше той,  которая была бы  предоставлена  обычному
неувеличенному составу, и
     b) минимальная площадь кают не меньше, чем:
     i) 1,67 кв.м (18 кв.  футов) на человека для судов менее 3000
тонн;
     ii) 1,85  кв.м  (20  кв.  футов) на человека для судов в 3000
тонн и более.
     6. Место,  занимаемое койками,  шкафами, выдвижными ящиками и
сиденьями,  включается в измерение площади кают. Небольшие участки
площади   или   участки   площади   неправильной   формы,  которые
существенно не увеличивают свободного пространства и не могут быть
использованы под мебель, в расчет не принимаются.
     7. Свободная высота кают не может быть менее 190 см (6  футов
3 дюйма).
     8. Число  кают   является   достаточным   для   того,   чтобы
предоставлять  отдельную  каюту  или  отдельные  каюты  для каждой
службы;  для малых судов компетентные органы власти могут понизить
эти требования.
     9. Число лиц в каютах  не  превышает  следующих  максимальных
норм:
     а) офицеры,  заведующие отдельной службой,  старшие по  вахте
штурманы   и  механики  и  старшие  офицеры-радисты  или  старшины
радисты: по одному на каюту;
     b) остальные офицеры:  по мере возможности не более одного на
каюту и ни в коем случае не более двух;
     c) младшие  офицеры:  один  или  два человека на каюту и ни в
коем случае не более двух;
     d) остальные  члены команды:  по мере возможности два или три
человека на каюту и во всяком случае не более четырех.
     10. С целью обеспечения достаточных и более удобных помещений
на некоторых пассажирских судах  компетентные  органы  власти,  по
консультации     с    организациями    судовладельцев    (или    с
судовладельцами) и bona fide профсоюзами моряков,  могут разрешить
размещение в каждой каюте до десяти человек команды.
     11. Максимальное  число  размещаемых  в  каждой   каюте   лиц
помечается  четким и несмываемым шрифтом в таком месте каюты,  где
это может быть хорошо видно.
     12. Каждому   члену  команды  предоставляется  индивидуальная
койка.
     13. Койки  не  могут  располагаться рядом так,  чтобы на одну
койку можно было попасть только через другую.
     14. Койки  располагаются  не более чем в два яруса,  один над
другим;  когда койки расположены вдоль борта судна, то над койкой,
над которой находится иллюминатор,  не разрешается располагать еще
одну койку.
     15. Когда  койки располагаются одна над другой,  нижняя койка
находится по меньшей мере на 30 см (12 дюймов) над полом;  верхняя
койка располагается приблизительно на половине высоты между днищем
нижней койки и нижней кромкой верхних палубных траверсов.
     16. Минимальные внутренние размеры койки следующие: 190 см на
68 см (6 футов 3 дюйма на 2 фута 3 дюйма).
     17. Каркас  и  продольный  борт койки,  если таковой имеется,
делаются из  установленного  твердого  и  гладкого  материала,  не
подверженного  коррозии  и  не  способствующего  заведению  в  нем
паразитов.
     18. Если  для изготовления коек используются трубчатые рамки,
то трубы полностью запаиваются и не имеют отверстий,  пропускающих
паразитов.
     19. Каждая койка снабжается пружинной  сеткой  или  пружинным
матрасом  и  матрасом  из  установленного  материала.  Матрасы  не
набиваются ни соломой,  ни  другими  материалами,  способствующими
заведению в них паразитов.
     20. Когда койки расположены одна над  другой,  под  пружинной
сеткой  верхней  койки  помещается непроницаемое для пыли днище из
дерева, брезента или другого подходящего материала.
     21. Каюты  планируются  и  оборудуются  таким образом,  чтобы
обеспечивать надлежащее удобство для занимающих их лиц и облегчать
содержание их в порядке и чистоте.
     22. В  число  мебели  входит  шкаф  для  одежды  для  каждого
занимающего каюту лица. Размер шкафов для одежды следующий: высота
- не менее 152 см (5 футов),  площадь поперечного сечения -  19,30
кв.   дециметра  (300  кв.  дюймов);  шкафы  снабжаются  полкой  и
накладкой для висячего замка.  Висячий замок  приобретается  самим
занимающим каюту лицом.
     23. В  каждой  каюте  помещается  стол,  который  может  быть
закрепленным,  откидным или выдвижным, а также необходимые удобные
сидения.
     24. Мебель  изготовляется из гладкого твердого материала,  не
подверженного деформации или коррозии.
     25. Объем  выдвижного  ящика или другого предназначенного для
тех же целей пространства для каждого занимающего  каюту  лица  не
может быть менее 0,056 куб.м (2 куб. фута).
     26. Каюты снабжаются занавесками на иллюминаторах.
     27. Каюты   снабжаются   зеркалом,  маленьким  шкафчиком  для
туалетных   принадлежностей,   книжной   полкой   и    достаточным
количеством вешалок для верхней одежды.
     28. Спальные  места  для  членов   команды   по   возможности
распределяются  так,  чтобы  разделить  по вахтам членов экипажа и
чтобы  никто  из  экипажа,  несущий  только  дневную  службу,   не
размещался вместе с теми, кто несет вахту.
                            Статья 11
     1. На  всех  судах  обеспечиваются  достаточные помещения для
столовых.
     2. На   судах   менее   1000  тонн  обеспечиваются  отдельные
помещения для столовых для:
     а) капитана и офицеров;
     b) младших офицеров и других членов команды.
     3. На  судах  в  1000  тонн  и более обеспечиваются отдельные
помещения для столовых для:
     а) капитана и офицеров;
     b) младших офицеров и других членов команды палубной службы;
     c) младших   офицеров   и   других  членов  службы  машинного
отделения, при условии, что:
     i) одна из двух столовых для младших офицеров и других членов
команды может быть предназначена для младших офицеров,  а другая -
для других членов команды;
     ii) может  быть обеспечена одна столовая для младших офицеров
палубной службы и  службы  машинного  отделения  и  других  членов
команды   в   тех   случаях,  когда  заинтересованные  организации
судовладельцев  (или  судовладельцы)  и   признанные   bona   fide
профсоюзы моряков выразили предпочтение такому устройству.
     4. Продовольственно-хозяйственной    службе    обеспечивается
достаточное помещение для столовой либо в виде отдельной столовой,
либо путем предоставления членам  экипажа  из  этой  службы  права
пользования   столовыми,  предназначенными  для  других  групп;  в
отношении  судов  в  5000   тонн   или   более,   на   которых   в
продовольственно-хозяйственной  службе  занято более пяти человек,
рассматривается возможность предоставления отдельной столовой.
     5. Размеры  и  оборудование  каждой  столовой  достаточны для
числа лиц, которое может пользоваться ими одновременно.
     6. Столовые  оборудуются  столами  и сиденьями установленного
образца,  достаточными для числа лиц,  которое может  пользоваться
ими одновременно.
     7. Компетентные   органы   власти   могут   разрешить   такие
исключения  из  приведенных выше правил относительно помещений для
столовых,  которые  могут  оказаться  необходимыми  ввиду   особых
условий пассажирских судов.
     8. Столовые располагаются отдельно от кают и, по возможности,
близко к камбузу.
     9. Если  столовые  не  снабжены  буфетными  помещениями,  они
снабжаются соответствующими шкафами для столовых принадлежностей и
необходимыми средствами для мытья посуды.
     10. Поверхность   столов   и   сидений   изготавливается   из
непроницаемого для влаги материала, без трещин и легко содержимого
в чистоте.
                            Статья 12
     1. На  всех  судах на открытой палубе предусматриваются место
или места,  доступные для членов команды  в  свободное  от  службы
время;  это  место  или места имеют достаточную площадь,  с учетом
размеров судна и численности команды.
     2. Офицерам  и  другим  членам команды предоставляются удобно
расположенные и достаточно  оборудованные  помещения  для  отдыха.
Если  не  имеется  помещений  для отдыха отдельно от столовых,  то
последние планируются,  меблируются и оборудуются  таким  образом,
чтобы они могли служить для отдыха.
                            Статья 13
     1. Все  суда  снабжаются надлежащим санитарным оборудованием,
включая умывальники, ванны и (или) души.
     2. Предоставляется следующее минимальное количество отдельных
уборных:
     а) на судах менее 800 тонн - три;
     b) на судах в 800 тонн  или  более,  но  менее  3000  тонн  -
четыре;
     c) на судах в 3000 тонн или более -шесть;
     d) на     судах,     на     которых    офицеры-радисты    или
радиооператоры располагаются в отдельном помещении,     санитарные
узлы находятся поблизости или в смежном помещении.
     3. Размещение  уборных  для  различных   служб   определяется
законодательством  каждой страны,  при условии соблюдения пункта 4
настоящей статьи.
     4. Санитарное   оборудование  для  всех  членов  команды,  не
занимающих кают с отдельными санитарными узлами, предоставляется в
следующем количестве на каждую группу людей:
     а) одна ванна и (или) душ на каждые восемь человек или менее;
     b) одна уборная на каждые восемь человек или менее;
     c) один умывальник на каждые шесть человек или менее;  однако
если  число  лиц данной группы превышает четное кратное указанного
числа меньше чем  на  его  половину,  то  этот  избыток  может  не
приниматься во внимание для целей настоящего пункта.
     5. На судах,  на которых общее число членов команды превышает
сто  человек,  и  на пассажирских судах,  обычно совершающих рейсы
продолжительностью не более  четырех  часов,  компетентные  органы
власти   могут   разрешить  принятие  особых  мер  или  сокращение
количества необходимого санитарного оборудования.
     6. В  общих умывальных обеспечиваются холодная пресная вода и
горячая пресная вода или  средства  подогрева  воды.  Компетентные
органы власти, по консультации с организациями судовладельцев (или
с судовладельцами) и с признанными bona fide профсоюзами  моряков,
могут    установить    максимальное   количество   пресной   воды,
предоставление  которого  можно  требовать  от  судовладельца,  на
каждого человека в день.
     7. Устанавливаются умывальники и ванны достаточных  размеров,
изготовленные  из установленного материала с гладкой поверхностью,
не подверженного трещинам, расслоению или коррозии.
     8. Все уборные снабжаются наружной вентиляцией,  не зависящей
от каких-либо других помещений.
     9. Все  уборные  устраиваются  по  установленному  образцу  и
снабжаются достаточным количеством воды для смыва в любое время  и
индивидуальным управлением.
     10. Устанавливаются   канализационные   и    сточные    трубы
достаточных размеров, которые устраиваются так, чтобы уменьшить до
минимума опасность засорения и облегчить их очистку.
     11. Помещения  для санитарных устройств,  предназначенные для
использования  более  чем  одним  человеком,  отвечают   следующим
требованиям:
     а) полы делаются из установленного прочного материала,  легко
одержимого   в   чистоте  и  непроницаемого  для  влаги,  и  имеют
надлежащий сток;
     b) стены   строятся   из  стали  или  другого  установленного
материала и  являются водонепроницаемыми по крайней мере на высоту
в 23 см (9 дюймов) над уровнем пола;
     c) помещение        освещается,        отапливается         и
вентилируется надлежащим образом;
     d) уборные располагаются удобно по  отношению  к  каютам,  но
отдельно  от них и от умывальных,  без прямого доступа из кают или
из прохода между  каютами  и  уборными,  к  которому  нет  другого
доступа; это требование не применяется, если уборная расположена в
помещении между двумя  каютами,  в  которых  размещается  в  общей
сложности не более четырех человек;
     e) если в одном помещении имеется более одной уборной, то они
соответствующим    образом    отгораживаются,   чтобы   обеспечить
индивидуальное пользование ими.
     12. На  всех судах обеспечиваются средства для стирки и сушки
белья в количестве, соответствующем числу членов команды и обычной
продолжительности плавания.
     13. В оборудование для стирки  белья  входят  соответствующие
сточные  раковины,  которые  могут быть установлены в умывальных с
достаточной подачей холодной пресной воды и горячей  пресной  воды
или  со  средствами  подогрева воды,  если отдельные помещения для
прачечных устраивать нецелесообразно.
     14. Средства   для  сушки  белья  предоставляются  в  отсеке,
отдельном  от  кают  и  столовых,   достаточно   вентилируемом   и
отапливаемом  и  снабженном  линями и другими приспособлениями для
развешивания белья.
                            Статья 14
     1. На каждом судне с командой в пятнадцать человек или более,
используемом  для  плавания  продолжительностью  более  трех дней,
отделяется помещение для медицинского пункта.  Компетентные власти
могут   снизить  эти  требования  в  отношении  судов  каботажного
плавания.
     2. Помещение  медицинского  пункта  располагается  надлежащим
образом, чтобы быть легко доступным и чтобы находящиеся в нем лица
могли  удобно  размещаться и им могло оказываться должное внимание
при любых условиях погоды.
     3. Устройство входа, коек, освещения, вентиляции, отопления и
водопровода планируется таким образом, чтобы обеспечить удобства и
облегчить лечение больных.
     4. Число коек в медицинском пункте определяется  компетентным
органом власти.
     5. Уборные  либо  являются  частью   помещения   медицинского
пункта,  либо  расположены  в  непосредственной близости от него и
предоставляются  исключительно  для  пользования   находящихся   в
медицинском пункте лиц.
     6. Помещение медицинского пункта не используется  для  других
целей, кроме медицинских.
     7. На каждом судне, не имеющем врача, устанавливается аптечка
с лекарствами и с легко доступными для понимания инструкциями.
                            Статья 15
     1. Предоставляется  вне  кают,  но  удобно  расположенное  по
отношению к каютам,  надлежащим образом и достаточно вентилируемое
помещение для развешивания непромокаемых плащей.
     2. На судах более 3000 тонн одна каюта для палубной службы  и
одна  каюта  для  службы  машинного  отделения  предоставляются  и
оборудуются для использования в качестве канцелярии.
     3. На судах,  обычно заходящих в изобилующие москитами порты,
принимаются меры для защиты  помещений  экипажа  от  проникновения
москитов   путем   установки   специальных   сеток  на  отдушинах,
вентиляторах и дверях, ведущих на открытую палубу.
     4. Все  суда,  плавающие  в  тропиках и Персидском заливе или
заходящие  туда,  оборудуются  тентами  для  использования  их  на
открытых  палубах над помещениями экипажа и над местом или местами
отдыха на палубе.
                            Статья 16
     1. В отношении членов команды судов,  упомянутых в  пункте  5
статьи  10,  компетентные органы власти могут изменять требования,
изложенные в приведенных выше  статьях,  поскольку  может  явиться
необходимость  принимать  во  внимание характерные для этих членов
команды национальные  привычки  и  обычаи  и,  в частности,  могут
принимать особые меры относительно числа лиц, помещаемых в каютах,
и относительно столовых и санитарных устройств.
     2. При  изменении  указанных  требований  компетентные органы
власти соблюдают положения,  изложенные в пунктах 1 и 2 статьи 10,
и  требования  о  минимальной  площади каюты,  предусмотренные для
таких групп членов команды в пункте 5 статьи 10.
     3. На  судах,  на  которых  члены  команды  какой-либо службы
являются  лицами  совершенно  различных  национальных  привычек  и
обычаев,  обеспечиваются  соответствующие отдельные каюты и другие
помещения,  которые  могут  быть  необходимы  для   удовлетворения
требования различных групп.
     4. На упомянутых в  пункте  5  статьи  10  судах  медицинские
пункты,  столовые, ванные и санитарные устройства обеспечиваются и
поддерживаются,  в   отношении   их   количества   и   возможности
практического использования,  по нормам, равным или сопоставимым с
существующими   на   борту   других    судов    подобного    типа,
зарегистрированных в той же стране.
     5. При выработке особых правил,  согласно  настоящей  статье,
компетентные органы власти консультируются с признанными bona fide
заинтересованными   профсоюзами   моряков   и   с    организациями
судовладельцев   (или   с   судовладельцами),  нанимающими  данных
моряков.
                            Статья 17
     1. Помещения для экипажа содержатся в чистоте и  в  условиях,
нормально  пригодных для жизни,  и в них не хранится ни имущество,
ни материалы,  не являющиеся личной собственностью занимающих  эти
помещения лиц.
     2. Капитан,  или  специально  выделенный  им  для  этой  цели
офицер,   в   сопровождении   одного   или  более  членов  команды
инспектирует все помещения для экипажа не  реже  чем  один  раз  в
неделю. Результаты каждой такой инспекции записываются.
                 Раздел IV. Применение Конвенции
                       к существующим судам
                            Статья 18
     1. При  условии  соблюдения  положений  пунктов  2,  3  и   4
настоящей   статьи   настоящая   Конвенция  применяется  к  судам,
постройка которых была начата после вступления в силу Конвенции на
территории регистрации.
     2. В отношении судов,  постройка которых полностью  завершена
ко  дню  вступления  в  силу  настоящей  Конвенции  на  территории
регистрации и которые не соответствуют изложенным  в  разделе  III
настоящей   Конвенции   нормам,  компетентные  органы  власти,  по
консультации    с    организациями    судовладельцев    (или     с
судовладельцами)   и   с  bona  fide  профсоюзами  моряков,  могут
потребовать таких  изменений  с  целью  приведения  этих  судов  в
соответствие   с   требованиями   Конвенции,  которые  они  сочтут
возможными,  учитывая возникающие при этом  практические  вопросы;
такие изменения осуществляются во время:
     а) перерегистрации судов;
     b) проведения    значительных   структурных   изменений   или
капитального ремонта судов в качестве  осуществления  рассчитанных
на длительное время планов,  но не в результате несчастного случая
или крайней необходимости.
     3. В  отношении  судов,  находящихся  в  процессе постройки и
(или) перестройки в момент вступления в силу  настоящей  Конвенции
на   территории   регистрации,   компетентные  органы  власти,  по
консультации    с    организациями    судовладельцев    (или     с
судовладельцами)   и   с  bona  fide  профсоюзами  моряков,  могут
потребовать таких изменений   с  целью  приведения  этих  судов  в
соответствие   с   требованиями   Конвенции,  которые  они  сочтут
возможными,  учитывая возникающие при этом  практические  вопросы;
такие изменения считаются окончательно соответствующими положениям
настоящей Конвенции вплоть до момента перерегистрации судов,  если
таковая требуется.
     4. В отношении судов,  кроме таких, которые указаны в пунктах
2 и 3 настоящей статьи,  или судов, к которым в процессе постройки
применялись положения настоящей Конвенции и которые регистрируются
вновь  на  какой-либо территории после вступления в силу настоящей
Конвенции на  этой  территории,  компетентные  органы  власти,  по
консультации     с    организациями    судовладельцев    (или    с
судовладельцами)  и  с  bona  fide  профсоюзами   моряков,   могут
потребовать  таких  изменений  с  целью  приведения  этих  судов в
соответствие  с  требованиями  Конвенции,   которые   они   сочтут
возможными,  учитывая  возникающие  при этом практические вопросы;
такие изменения считаются окончательно соответствующими положениям
настоящей Конвенции вплоть до момента новой перерегистрации судов,
если таковая требуется.
                Раздел V. Заключительные положения
                            Статья 19
     Ничто в настоящей Конвенции не нарушает действия  какого-либо
закона, постановления, обычая или соглашения между судовладельцами
и моряками,  обеспечивающих более благоприятные условия,  чем  те,
которые предусматриваются настоящей Конвенцией.
                            Статья 20
     Официальные документы   о   ратификации  настоящей  Конвенции
направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда  для
регистрации.
                            Статья 21
     1. Настоящая    Конвенция   связывает   только   тех   Членов
Международной  Организации  Труда,  чьи  документы  о  ратификации
зарегистрированы Генеральным Директором.
     2. Она вступает в силу через шесть месяцев  после  того,  как
будут  зарегистрированы  документы о ратификации семи из следующих
стран:  Австралии,  Аргентинской  Республики,  Бельгии,  Бразилии,
Греции,   Дании,   Индии,   Ирландии,   Италии,   Канады,   Китая,
Нидерландов,   Норвегии,    Польши,    Португалии,    Соединенного
Королевства Великобритании и Северной Ирландии, Соединенных Штатов
Америки,  Турции,  Финляндии, Франции, Чили, Швеции и Югославии, в
том  числе  по  меньшей  мере  четырех  стран,  каждая  из которых
располагает флотом не менее чем в один миллион  брутто-регистровых
тонн.  Это положение вводится для облегчения и поощрения скорейшей
ратификации настоящей Конвенции Государствами-Членами.
     3. Впоследствии   настоящая   Конвенция  вступает  в  силу  в
отношении каждого Члена Организации через шесть месяцев после даты
регистрации его документа о ратификации.
                            Статья 22
     1. Любой   Член   Организации,   ратифицировавший   настоящую
Конвенцию,  может по истечении десятилетнего периода с момента  ее
первоначального  вступления  в  силу  денонсировать ее посредством
акта   о   денонсации,   направленного   Генеральному    Директору
Международного  Бюро  Труда  и зарегистрированного им.  Денонсация
вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.
     2. Каждый   Член   Организации,   ратифицировавший  настоящую
Конвенцию,  который в годичный срок  по  истечении  упомянутого  в
предыдущем  пункте  десятилетнего  периода  не воспользуется своим
правом на денонсацию,  предусмотренным в настоящей  статье,  будет
связан  на  следующий  период  в  десять лет и впоследствии сможет
денонсировать   настоящую   Конвенцию   по    истечении    каждого
десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.
                            Статья 23
     1. Генеральный  Директор  Международного  Бюро Труда извещает
всех Членов Международной Организации  Труда  о  регистрации  всех
документов  о  ратификации и актов о денонсации,  полученных им от
Членов Организации.
     2. Извещая   Членов   Организации  о  регистрации  последнего
документа о ратификации,  требуемого для  вступления  Конвенции  в
силу, Генеральный Директор обращает внимание Членов Организации на
дату вступления Конвенции в силу.
                            Статья 24
     Генеральный Директор  Международного  Бюро  Труда  направляет
Генеральному   Секретарю   Организации   Объединенных   Наций  для
регистрации в  соответствии  со  статьей  102  Устава  Организации
Объединенных Наций  ( 995_010 )  полные сведения относительно всех
документов о ратификации и актов о денонсации,  зарегистрированных
им в соответствии с положениями предыдущих статей.
                            Статья 25
     Каждый раз,  когда Административный Совет Международного Бюро
Труда  считает  это  необходимым,  он   представляет   Генеральной
Конференции  доклад  о  применении  настоящей  Конвенции и решает,
следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее  полном
или частичном пересмотре.
                            Статья 26
     1. В   случае   если   Конференция  примет  новую  конвенцию,
полностью или частично  пересматривающую  настоящую  Конвенцию,  и
если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:
     а) ратификация   каким-либо   Членом    Организации    новой,
пересматривающей   конвенции   влечет   за   собой  автоматически,
независимо  от  положений  статьи   22,   немедленную   денонсацию
настоящей  Конвенции  при  условии,  что  новая,  пересматривающая
конвенция вступила в силу;
     b) начиная     с    даты    вступления    в    силу    новой,
пересматривающей конвенции настоящая   Конвенция   закрыта    для
ратификации ее Членами Организации.
     2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае  в  силе  по
форме и содержанию в отношении тех Членов Организации,  которые ее
ратифицировали,  но  не  ратифицировали  новую,   пересматривающую
конвенцию.
                            Статья 27
     Английский и  французский  тексты  настоящей  Конвенции имеют
одинаковую силу.
     Конвенция вступила в силу 29 января 1953 года.
     Ратифицирована СССР 18.06.69.
 
 "Конвенции и рекомендации, принятые
 Международной конференцией труда",
 1919-1966 гг., Женева, МБТ, 1983 год.




Головна сторінка