Поиск по сайту:



Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Головна сторінка


                     З А К О Н  У К Р А Ї Н И
             Про внесення змін до Закону України "Про
               оподаткування прибутку підприємств"
      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 10, ст.35 )
     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
     I. Внести  до  Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" (  334/94-ВР  )  (Відомості  Верховної  Ради України,
1997 р., 27, ст.181, N 47, ст.294) такі зміни:
     1. У статті 1:
     1) у  абзаці  першому  пункту  1.10   слова   "платіж,   який
здійснюється"    замінити   словами   "доход,   який   сплачується
(нараховується)";
     2) абзац  третій  пункту  1.12  після  слів  "у   розстрочку"
доповнити  словами  "фізичним  особам,  які  не є платниками цього
податку";
     3) у пункті 1.13 слова "Кабінетом Міністрів України" замінити
словами "державним органом, визначеним законом";
     4) пункт 1.17 викласти у такій редакції:
     "1.17. Постійне   представництво   нерезидента   в    Україні
(далі-постійне представництво) - постійне місце діяльності,  через
яке повністю або  частково  здійснюється  господарська  діяльність
нерезидента  на  території  України.  До  постійних представництв,
зокрема,  відносяться:  місце  управління,  філіал,  офіс,  завод,
фабрика,  майстерня,  шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр
або інше місце розвідки чи видобутку  корисних  копалин.  З  метою
оподаткування  до постійних представництв прирівнюються резиденти,
які мають повноваження діяти від імені нерезидента,  що  тягне  за
собою  виникнення  у  нерезидента  цивільних  прав  та  обов'язків
(укладати договори (контракти) від імені  нерезидента;  утримувати
(зберігати) запаси  товарів,  що  належать нерезиденту,  із складу
яких здійснюється поставка  товару  від  імені  нерезидента,  крім
резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою
оподаткування  прирівнюються  до   постійних   представництв,   не
підлягають додатковій  реєстрації в податкових органах як платники
податку";
     5) у  абзаці  другому  підпункту  1.18.2  пункту  1.18  перше
речення виключити;
     6) у пункті 1.20 :
     у абзаці   першому   слово   "реалізації"   замінити   словом
"продажу";
     у абзаці другому слова "внутрішньої реалізації" виключити;
     абзац четвертий викласти у такій редакції:
     "Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка,  що
встановлюється в залежності від строків  та  розміру  депозиту  за
рішенням   платника   податку,   яке   має  бути  оприлюдненим  та
встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору
з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених
законом.  Порядок  оприлюднення  інформації  щодо  умов  укладення
депозитного   договору   визначається   для   банківських  установ
Національним банком України,  для небанківських фінансових установ
- державним органом, визначеним законом";
     7) у  абзаці  третьому  підпункту  1.28.2  пункту  1.28 слово
"біржовому" замінити словом "фондовому";
     8) пункт 1.29 доповнити реченням такого змісту:  "Визначені у
цьому Законі:  податок на дивіденди,  репатріацію доходів, виплату
виграшів,  доходи від  страхової  діяльності,  інші  податки,  які
утримуються при  виплаті доходів (прибутків),  є видами податку на
прибуток і не вважаються нововведеними податками";
     9) доповнити статтю пунктами 1.31 та 1.32 такого змісту:
     "1.31. Продаж  товарів  - будь-які операції,  що здійснюються
згідно з договорами  купівлі-продажу,  міни,  поставки  та  іншими
цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу  прав
власності на такі товари за плату або компенсацію,  незалежно  від
строків її  надання,  а  також  операції  з  безоплатного  надання
товарів.
     Не вважаються продажем операції з  надання  товарів  у  межах
договорів комісії,  схову (відповідального зберігання), доручення,
інших цивільно-правових договорів,  які не  передбачають  передачу
прав власності на такі товари.
     Продаж результатів   робіт   (послуг)   -  будь-які  операції
цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг),
з  надання права на користування або на розпоряджання товарами,  у
тому числі  нематеріальними  активами  та   іншими   ніж   товари,
об'єктами   власності   за   компенсацію,   а   також  операції  з
безоплатного   надання   результатів   робіт   (послуг).    Продаж
результатів  робіт  (послуг)  включає,  зокрема,  надання права на
користування товарами у межах договорів лізингу (оренди),  продаж,
передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а
також інші способи передачі об'єктів авторського права,  патентів,
знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної,
в тому числі промислової, власності.
     1.32. Господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи,
направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або
нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи
в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною  та
суттєвою.  Під  безпосередньою  участю  слід  розуміти   зазначену
діяльність  особи  через  свої  постійні представництва,  філіали,
відділення,  інші відокремлені підрозділи,  а також через довірену
особу,  агента  або  будь-яку іншу особу,  яка діє від імені та на
користь першої особи".
     2. У статті 2:
     1) підпункт 2.1.3 пункту 2.1 викласти в такій редакції:
     "2.1.3. Філії, відділення  та  інші  відокремлені  підрозділи
платників податку (далі - філії),  зазначених  у  підпункті  2.1.1
цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані  на
території  іншої,  ніж  такий  платник   податку,   територіальної
громади.
     Платник податку,  який має такі філії,  може прийняти рішення
щодо  сплати  консолідованого  податку  та  сплачувати  податок до
бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також
до бюджету територіальної  громади  за  своїм   місцезнаходженням,
визначений  згідно  з  нормами  цього  Закону та зменшений на суму
податку,  сплаченого  до   бюджетів   територіальних   громад   за
місцезнаходженням філій.
     Сума податку  на  прибуток  філій  за   відповідний   звітний
(податковий)   період   визначається   розрахунково   виходячи  із
загальної   суми   податку,   нарахованого   платником    податку,
розподіленого  пропорційно  питомій вазі суми валових витрат філій
та амортизаційних  відрахувань,  нарахованих  по  основних  фондах
такого платника  податку,  які  розташовані  за  місцезнаходженням
філії,   у   загальній   сумі  валових  витрат  та  амортизаційних
відрахувань цього платника податку.
     Вибір порядку  сплати  податку  на прибуток,  визначеному цим
підпунктом,  здійснюється платником податку самостійно до  початку
звітного   року,   про   що  повідомляються  податкові  органи  за
місцезнаходженням такого  платника  податку  та його філій.  Зміна
порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При
цьому  філії надають податковому органу за своїм місцезнаходженням
розрахунок  податкових  зобов'язань  щодо  сплати  консолідованого
податку у порядку, визначеному цим підпунктом.
     Відповідальність за  своєчасне  та повне внесення сум податку
до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії  несе
платник податку, у складі якого знаходиться така філія";
     2) пункти 2.5 та 2.6 замінити пунктом 2.5 такого змісту:
     "2.5. Постійне представництво до початку своєї  господарської
діяльності   стає   на   облік   в  податковому  органі  за  своїм
місцезнаходженням у порядку,  встановленому центральним податковим
органом  України.  Постійне  представництво,  яке  розпочало  свою
господарську  діяльність  до  реєстрації  у   податковому  органі,
вважається таким,  що ухиляється від оподаткування, а одержані ним
прибутки вважаються прихованими від оподаткування".
     3. У статті 4:
     1) у абзаці другому підпункту 4.1.6 пункту 4.1 слова "наданих
платником" замінити словами "наданих платнику";
     2) у пункті 4.2:
     абзац перший викласти в такій редакції:
     "Не включаються до складу валового доходу";
     у підпункті 4.2.1 слова "а  також  суми  податків  з  доходів
фізичних  осіб,  які  відраховуються  з  виплат  таких  доходів та
вносяться до бюджету в порядку,  встановленому законом України про
оподаткування доходів фізичних осіб" виключити;
     підпункт 4.2.3  після  слів  "(арбітражного  суду)" доповнити
словами  "або   внаслідок   задоволення   претензій   у   порядку,
встановленому законодавством";
     підпункт 4.2.4  доповнити  словами  "якщо  такі  суми не були
включені до складу валових витрат";
     3) у пункті 4.3 слова "та зменшений у порядку,  передбаченому
пунктом 4.2 цієї статті" замінити словами "без врахування доходів,
зазначених у пункті 4.2 цієї статті".
     4. У статті 5:
     1) у пункті 5.2:
     у підпункті 5.2.2 слова "оподатковуваного прибутку"  замінити
словами "оподаткованого прибутку попереднього";
     у підпункті  5.2.3 слова "оподатковуваного прибутку" замінити
словами "оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду";
     підпункт 5.2.8 після слів "Суми  безнадійної  заборгованості"
доповнити  словами  "в  частині,  що  не була віднесена до валових
витрат";
     2) у пункті 5.3:
     підпункт 5.3.2 після слів "пов'язані  з  видобутком  корисних
копалин"  доповнити  словами  "а також з придбанням нематеріальних
активів, які підлягають амортизації";
     підпункт 5.3.3 доповнити абзацом третім такого змісту:
     "У разі  якщо платник податку на прибуток,  зареєстрований як
платник податку на додану вартість,  одночасно здійснює операції з
продажу  товарів (робіт,  послуг),  що оподатковуються податком на
додану вартість та звільнені від оподаткування,  або не є об'єктом
оподаткування   таким   податком,   податок  на  додану  вартість,
сплачений у складі витрат на придбання  товарів  (робіт,  послуг),
які  відносяться  до  складу валових витрат,  та основних фондів і
нематеріальних активів,  що  підлягають  амортизації,  включається
відповідно  до  валових  витрат або балансова вартість відповідної
групи основних фондів збільшується на  суму,  що  не  включена  до
складу  податкового  кредиту  такого  платника  податку  згідно із
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР );
     підпункт 5.3.6 доповнити абзацом другим такого змісту:
     "Під терміном  "холдингові  компанії" слід розуміти юридичних
осіб,  які  є  власниками  інших  юридичних  осіб  або  здійснюють
контроль   над  такими  юридичними  особами  як  пов'язані  особи,
відповідно до пункту 1.26 цього Закону";
     у підпункті  5.3.7  слова  "Здійснення   прямих   інвестицій,
включаючи" виключити;
     3) у пункті 5.4:
     абзац другий підпункту 5.4.2 викласти в такій редакції:
     "Витрати на   придбання   літератури    для    інформаційного
забезпечення  господарської  діяльності  платника податку,  у тому
числі  з  питань  законодавства,  і   передплату   спеціалізованих
періодичних  видань,  а також на проведення аудиту згідно з чинним
законодавством, включаючи   проведення   добровільного  аудиту  за
рішенням платника податку";
     абзац четвертий підпункту 5.4.2 виключити;
     в абзаці    першому    підпункту    5.4.3   слова   "товарів,
реалізованих" та слова "товарів,  що  були  реалізовані"  замінити
відповідно  словами  "товарів,  проданих" та словами "товарів,  що
були продані";
     в абзаці другому підпункту 5.4.4 слова "прибутку, що підлягає
оподаткуванню платника податку за звітний період" замінити словами
"оподаткованого прибутку платника податку  за  попередній  звітний
(податковий) квартал";
     підпункт 5.4.7  після  слів  "державної реєстрації" доповнити
словами  "зокрема,  в   органах   місцевого   самоврядування,   їх
виконавчих органах";
     підпункт 5.4.7 доповнити реченням такого змісту:  "Витрати на
придбання  ліцензій  та  інших  спеціальних  дозволів   на   право
здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також
надання транспортних послуг";
     абзац перший  підпункту  5.4.8  після   слова   "страхування"
доповнити словами "витрат на усний та письмовий переклади";
     підпункт 5.4.8   після   абзацу  сьомого  доповнити  абзацами
восьмим - одинадцятим такого змісту:
     "Кабінетом Міністрів  України  окремо  визначаються  граничні
норми   добових  для  відряджених  членів  екіпажів  суден  (інших
транспортних засобів) або суми,  що  направляються  на  харчування
таких  членів  екіпажів замість добових,  у разі,  якщо такі судна
(інші транспортні засоби):
     здійснюють комерційну,   промислову,   науково-пошукову    чи
риболовецьку  діяльність  за  межами  територіального  моря  (вод)
України;
     виконують міжнародні  рейси   для   здійснення   навігаційної
діяльності  чи  перевезення  пасажирів  або  вантажів  за плату за
межами повітряного або митного кордонів України;
     використовуються для         аварійно-рятувальних          та
пошуково-рятувальних   робіт   за   межами   митного  кордону  або
територіального моря (вод) України".
     У зв'язку  з  цим  абзаци  восьмий  -  чотирнадцятий  вважати
відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;
     підпункт 5.4.9 доповнити абзацом дев'ятим такого змісту:
     "дитячих таборів  відпочинку за умови,  що вони не здаються в
оренду,  не використовуються для надання платних послуг або  іншої
комерційної діяльності";
     абзаци третій  та четвертий підпункту 5.4.10 викласти в такій
редакції:
     "легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних
човнів,  катерів  і яхт,  призначених для відпочинку,  що належать
платникам податку,  основною діяльністю  яких  є  надання  платних
послуг  з  транспортного  чи туристичного обслуговування сторонніх
громадян  або  організацій,  а  також  якщо  ці  засоби   належать
спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.
     Не включаються  до  складу  валових  витрат  витрати платника
податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і  експлуатацію
приміщень  житлового  фонду  (крім житлового фонду,  визначеного у
підпункті 5.4.9   цієї   статті),  побутових  літальних  апаратів,
моторних човнів,  катерів і яхт,  призначених для  відпочинку,  що
використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті,
або іншими платниками податку,  ніж зазначені у  цьому  підпункті;
витрати на   пально-мастильні   матеріали,  витрати,  пов'язані  з
технічним  обслуговуванням,  стоянкою  та   паркуванням   легкових
автомобілів";
     4) у  підпункті 5.5.2 пункту 5.5 слова "віднесення витрат на"
замінити словами "віднесення до складу валових витрат витрат на ";
     5) підпункт 5.6.3 пункту 5.6 виключити;
     6) у пункті 5.9:
     перше речення абзацу першого викласти в такій редакції:
     "Платник податку  веде  облік  приросту  (убутку)  балансової
вартості   покупних   товарів   (крім   активів,   що   підлягають
амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини,
комплектуючих   виробів   та   напівфабрикатів   на   складах,   у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції";
     доповнити пункт абзацом четвертим такого змісту:
     "Облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів
(крім  активів,  що  підлягають  амортизації,  цінних  паперів  та
деривативів),   матеріалів,  сировини,  комплектуючих  виробів  та
напівфабрикатів  на  складах,  у  незавершеному   виробництві   та
залишках    готової    продукції   енергогенеруючих   підприємств,
підприємств  по  виробництву  бромзаліза   та   брому,   а   також
підприємств  з первинної переробки продукції рослинництва ведеться
за  наслідками  звітного  (податкового)  року  в  порядку  та   за
переліком зазначених товарів,  матеріалів, сировини, комплектуючих
виробів та напівфабрикатів,  що встановлюються Кабінетом Міністрів
України".
     5. Пункти 6.1 та 6.2 статті 6 викласти в такій редакції:
     "6.1. Якщо об'єкт  оподаткування  платника  податку  з  числа
резидентів  за  результатами  звітного  (податкового) кварталу має
від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань),
дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного
звітного (податкового)  кварталу,  а  також  кожного  з  наступних
двадцяти  звітних  (податкових)  кварталів  до  повного  погашення
такого від'ємного значення об'єкта оподаткування.
     6.2. У разі коли від'ємне значення об'єкта  оподаткування  не
погашається  платником  податку  за  рахунок отриманих ним валових
доходів у порядку,  визначеному у пункті 6.1 цієї  статті,  об'єкт
оподаткування наступних   звітних   (податкових)   кварталів    не
зменшується   на   непогашену  суму  від'ємного  значення  об'єкта
оподаткування".
     6. У статті 7:
     1) підпункт  7.1.2  пункту  7.1  після слів "Платник податку"
доповнити словом "щоквартально",  а слова  "разом  із  розрахунком
податку  на"  замінити  словами  "разом  із податковою декларацією
про";
     2) підпункт 7.2.1 пункту 7.2 після  слів  "крім  страхування"
доповнити словом "ризиків", а слово "накопичених" замінити словами
"за винятком суми валових внесків,  переданих  в  перестрахування,
отриманих (нарахованих)";
     3) у підпункті 7.3.8 пункту 7.3:
     у абзаці першому слово "окремий" замінити словом "відмінний";
     у абзаці   третьому   слово   "сплачених"   замінити   словом
"одержаних";
     4) підпункт 7.10.11 пункту 7.10 викласти у такій редакції:
     "7.10.11. У   разі  якщо  об'єкт  довгострокового  контракту
відноситься до основних  фондів  замовника,  замовник  у  порядку,
визначеному  у статті 8 цього Закону,  збільшує балансову вартість
відповідної групи основних фондів на суму коштів, матеріальних або
нематеріальних активів,  що  підлягають  амортизації,  які  надані
виконавцю  у  вигляді  авансів  (передоплати) або вартості об'єкта
довгострокового договору (контракту) чи його частини,  що передані
на баланс замовника.
     У разі  якщо об'єкт довгострокового договору (контракту)  не
відноситься до складу основних фондів замовника, замовник збільшує
валові витрати звітного періоду на суму коштів,  матеріальних  або
нематеріальних активів,  наданих  виконавцю  у   вигляді   авансів
(передоплати)   або   вартості  об'єкта  довгострокового  договору
(контракту) чи його  частини,  переданих  на  баланс  замовника  у
такому звітному періоді";
     5) у пункті 7.11:
     абзац "б" підпункту 7.11.1 доповнити словами "та  політичними
партіями";
     абзац "д"   підпункту  7.11.1  після  слів  "юридичних  осіб"
доповнити словами "житлово-будівельними кооперативами";
     у абзаці другому підпункту 7.11.6 після  слова  "засновників"
доповнити словами "та членів";
     абзац другий  підпункту  7.11.8  замінити  абзацами  другим -
четвертим такого змісту:
     "Доходи неприбуткових організацій,  визначених у  абзаці  "а"
підпункту  7.11.1,  у тому числі доходи закладів і установ освіти,
науки,  культури,  охорони здоров'я, а також архівних установ, які
утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів
(на  спеціальний  рахунок)  на   утримання   таких   неприбуткових
організацій  і  використовуються виключно на фінансування видатків
такого кошторису  (включаючи  фінансування  виробничої  діяльності
згідно з їх статутами),  розрахованого та затвердженого у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
     У разі коли за наслідками звітного (податкового) року доходи
кошторису  на  утримання  зазначених  організацій перевищують суму
визначених кошторисом  витрат,  сума  перевищення  враховується  у
складі кошторису наступного року.
     При цьому з суми перевищення доходів над витратами зазначених
неприбуткових організацій  податок  на  прибуток,  передбачений  у
пункті 10.1 статті 10 цього Закону, не сплачується".
     У зв'язку  з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно
абзацами п'ятим і шостим;
     підпункт 7.11.9 викласти у такій редакції:
     "7.11.9. У   разі   коли  доходи  неприбуткових  організацій,
отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених
відповідними  підпунктами  7.11.2  -  7.11.7,  на  кінець  першого
кварталу наступного за звітним року перевищують 25  відсотків  
загальних валових  доходів,  отриманих  протягом  такого  звітного
(податкового)  року,  така  неприбуткова  організація  зобов'язана
сплатити  податок  з  нерозподіленої  суми  прибутку за ставкою 30
відсотків  до  суми  такого  перевищення.  Внесення   до   бюджету
зазначеного податку  здійснюється за результатами першого кварталу
наступного  за  звітним  року  у  строки,  встановлені  для  інших
платників податку.
     Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі
коли неприбуткова організація отримує доход з  джерел,  інших  ніж
визначені  відповідними  підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту,
така  неприбуткова  організація  зобов'язана  сплатити  податок на
прибуток,  який  визначається  як сума доходів,  отриманих з таких
інших джерел,  зменшена на суму витрат,  пов'язаних із  отриманням
таких доходів, але не вище суми таких доходів.
     При підрахунку  суми перевищення доходів над витратами згідно
із абзацом першим цього підпункту,  а  також  при  визначенні  сум
оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту
сума амортизаційних відрахувань не враховується";
     абзац третій  підпункту  7.11.13  доповнити  реченням  такого
змісту: "До основної діяльності не включаються  будь-які  операції
з продажу товарів (робіт,  послуг)  неприбутковими  організаціями,
визначеними абзацами "в" і "г"  підпункту  7.11.1,  особам,  іншим
ніж засновники, учасники або члени (їх уповноважені  особи)  таких
неприбуткових організацій".
     7. У статті 8:
     1) у пункті 8.1:
     абзац п'ятий підпункту 8.1.2 виключити;
     абзац четвертий підпункту 8.1.3 викласти в такій редакції:
     "придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою
їх   подальшого   продажу  іншим  особам  чи  їх  використання  як
комплектуючих (складових    частин)    інших    основних   фондів,
призначених для подальшого продажу іншим особам";
     абзац п'ятий  підпункту  8.1.4  замінити  абзацами  п'ятим  -
десятим такого змісту:
     "витрати на придбання,  ремонт,  реконструкцію,  модернізацію
або інші поліпшення невиробничих фондів.
     Під терміном "невиробничі  фонди"  слід  розуміти  капітальні
активи,   які   не  використовуються  у  господарській  діяльності
платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
     капітальні активи  (або  їх   структурні   компоненти),   які
підпадають  під  визначення  групи  1  основних  фондів  згідно із
підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;
     капітальні активи,  які підпадають під визначення груп 2 і  3
основних  фондів  згідно  із  підпунктом 8.2.2 цієї статті,  які є
невід'ємною   частиною,   розміщені   або   використовуються   для
забезпечення  діяльності  невиробничих  фондів,  що підпадають під
визначення групи 1 основних фондів або вилучені  з  місця  ведення
господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне
користування особам, які не є платниками цього податку.
     Порядок бухгалтерського обліку вартості  невиробничих  фондів
установлюється     Міністерством     фінансів    України.    Такий
бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та  не
впливає на податкові зобов'язання платника податку.
     До валових   доходів   платника   податку   у   разі  продажу
невиробничих фондів включаються доходи,  отримані (нараховані) від
продажу,  а  до  валових  витрат  -  сума  витрат,  пов'язаних  із
придбанням  (виготовленням)   таких   невиробничих   фондів   (без
врахування зносу) та їх поліпшенням";
     2) в  абзаці  другому  підпункту 8.3.3 пункту 8.3 цифри "110"
замінити цифрами "10";
     3)  підпункт  8.4.7  пункту  8.4  доповнити  реченням  такого
змісту: "Норми цього підпункту не  застосовуються  при  визначенні
платником податку амортизаційних  відрахувань  на  суму  поліпшень
основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду)";
     4) у пункті 8.6:
     підпункт 8.6.1 викласти в такій редакції:
     "8.6.1. Норми   амортизації  встановлюються  у  відсотках  до
балансової вартості кожної  з  груп  основних  фондів  на  початок
звітного  (податкового)  періоду в такому розмірі (в розрахунку на
календарний квартал):
     група 1 - 1,25 відсотка;
     група 2 - 6,25 відсотка;
     група 3 - 3,75 відсотка";
     абзац перший  підпункту  8.6.2  після  слів  "такими нормами"
доповнити словами "(у розрахунку на календарний рік)";
     абзац дев'ятий  підпункту  8.6.2  після  слів  "(регулюються)
державою"  доповнити словами "або платниками податку,  які визнані
такими,  що займають монопольне становище на ринку,  відповідно до
закону";
     5) доповнити статтю новим пунктом 8.8 такого змісту:
     "8.8. Амортизація   витрат  на  поліпшення  основних  фондів,
одержаних в оперативний лізинг (оренду)
     8.8.1. У разі  коли  договір  оперативного  лізингу  (оренди)
зобов'язує  або  дозволяє  орендарю здійснювати поліпшення об'єкта
оперативного лізингу (оренди),  орендар може збільшити  (створити)
балансову  вартість  відповідної групи основних фондів на вартість
фактично проведених поліпшень такого об'єкта.  При цьому орендарем
не  враховується  балансова  вартість об'єкта оперативного лізингу
(оренди) за винятком вартості фактично проведених  його  поліпшень
при застосуванні пункту 8.7 цього Закону".
     8. У абзаці восьмому пункту 9.4 статті 9 цифри "110" замінити
цифрами "10".
     9. У статті 10:
     1) пункт 10.2 викласти у такій редакції:
     "10.2. Оподаткування доходів від грального бізнесу
     10.2.1. Платник  податку,  який  здійснює  виплату виграшів у
лотерею  або  інші  види  ігор  чи  розиграшів,  які  передбачають
придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх
проведення, зобов'язаний  утримувати  та  вносити  до  бюджету  30
відсотків  суми таких виграшів.
     10.2.2. Незалежно  від положень підпункту 10.2.1 цього пункту
будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у
казино,  бінго,  інші ігри у гральних місцях (домах),  зобов'язана
утримувати та  вносити  до  бюджету 30 відсотків  суми прибутку
такої  особи,  який  визначається  як  різниця  між  її  доходами,
отриманими  у  вигляді  виграшів  за відповідний робочий день,  та
витратами,  понесеними  такою  фізичною  особою  протягом   такого
робочого дня,  пов'язаними  з  таким виграшем,  але не більше суми
такого виграшу.
     Порядок податкового  обліку виграшів та витрат осіб,  а також
порядок  звітності  суб'єктів  грального  бізнесу   встановлюються
центральним податковим органом України.
     10.2.3. У   разі   коли   особа  отримує  грошові  виграші  з
автоматичних  розігрувальних  пристроїв,  які   не   контролюються
уповноваженою на це фізичною особою,  норми підпункту 10.2.2 цього
пункту не застосовуються. При цьому позитивна вартісна різниця між
залишком жетонів,  інших замінників гривні на початок робочого дня
та їх залишком на кінець робочого дня оподатковується  за  ставкою
30 відсотків, а від'ємне значення такої різниці попередніх робочих
днів не  береться  до   уваги.   Інкасація   зазначених   залишків
провадиться  у  присутності  посадової  особи податкового органу у
порядку, встановленому центральним податковим органом України.
     З метою оподаткування встановлюються такі правила:
     автоматичні розігрувальні пристрої  мають  бути  розміщені  в
закритому приміщенні,  яке має відповідати таким вимогам: доступ у
приміщення має контролюватися уповноваженою на це фізичною особою;
допуск у  приміщення  має  бути  заборонений  особам,  молодшим 18
років; приміщення має бути закритим від огляду ззовні;
     автоматичні розігрувальні пристрої мають працювати на жетонах
(інших  замінниках гривні) і не можуть використовувати копійки або
купюри (у тому числі іноземну валюту);
     у кожному приміщенні має бути розташована каса з  продажу  та
оплати жетонів (інших замінників гривні), контрольована підзвітною
особою;
     при кожній видачі або оплаті жетонів має видаватися платіжний
документ  у порядку,  встановленому центральним податковим органом
України.
     Особи, які не виконують зазначені  вимоги,  прирівнюються  до
таких, що ухиляються від оподаткування.
     10.2.4. Не  підлягають  оподаткуванню  виграші   у   державні
грошові лотереї.  Під державними грошовими лотереями слід розуміти
лотереї,  які передбачають наявність призового фонду у розмірах не
менш   як  50  відсотків    суми  отриманих  доходів,  а  також
відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як  30
відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні після виплат
призового фонду.
     Випуск і проведення лотерей, які відповідають зазначеним вище
вимогам,  підлягають реєстрації в Міністерстві  фінансів  України,
яке  встановлює  вимоги  щодо  порядку  фінансового  контролю  над
діяльністю агента  з  проведення  лотереї.  При   цьому   з   суми
перевищення  доходів  над  витратами,  пов'язаними  з  випуском  і
проведенням таких лотерей,  податок на  прибуток,  передбачений  у
пункті 10.1 цієї статті, не сплачується".
     10. Підпункт  11.2.3  пункту 11.2 статті 11 доповнити абзацом
такого змісту:
     "У разі здійснення часткових поставок товарів (робіт, послуг)
у  рахунок  заключної  товарообмінної  (бартерної) операції валові
витрати  платників  податку   відповідного   податкового   періоду
збільшуються  на вартість таких часткових поставок товарів (робіт,
послуг)".
     11. У статті 12:
     1) друге  речення  підпункту  12.1.1  пункту  12.1 викласти в
такій редакції:  "Зазначене зменшення здійснюється  у  разі,  якщо
платник  податку  звернувся  із заявою до суду (арбітражного суду)
про стягнення  заборгованості  з  такого  покупця або про визнання
покупця банкрутом,  а також у випадках,  коли за поданням продавця
нотаріус  вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи
стягнення заставленого майна";
     доповнити пункт 12.1 підпунктом 12.1.5 такого змісту:
     "12.1.5. У разі коли суд (арбітражний суд) приймає рішення на
користь продавця,  валові  доходи  такого продавця збільшуються на
суму заборгованості, фактично відшкодованої покупцем.
     У разі  коли  протягом  тридцяти   календарних   днів   після
прийняття   зазначеного   рішення   покупець   не   повертає  суму
заборгованості,  визнаної  судом  (арбітражним  судом),  продавець
звертається   протягом  наступних  тридцяти  календарних  днів  до
арбітражного суду із заявою про визнання такого покупця банкрутом.
При цьому валові доходи продавця не збільшуються на суму  визнаної
заборгованості покупця протягом строку судового розгляду справи. У
разі  коли  продавець  у  зазначений  термін  не  подає  заяву  до
арбітражного суду, він зобов'язаний  збільшити  валові  доходи  на
суму заборгованості, визнаної судом (арбітражним судом).
     Заборгованість, яка  залишилась  непогашеною  після розподілу
активів  покупця,   об'явленого   банкрутом   за   рішенням   суду
(арбітражного  суду),  погашається  у порядку,  передбаченому цією
статтею".
     12. Статтю 13 викласти у такій редакції:
     "Стаття 13. Оподаткування нерезидентів
     13.1. Будь-які доходи,  отримані нерезидентом із джерелом  їх
походження з України,  від провадження господарської діяльності (у
тому  числі  на  рахунки  нерезидента,  що  ведуться  в   гривнях)
оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
     Для цілей  цієї статті під доходами,  отриманими нерезидентом
із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
     а) проценти,  що сплачуються на користь нерезидента,  у  тому
числі проценти за борговими зобов'язаннями,  випущеними (виданими)
резидентом;
     б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;
     в) роялті від надання у користування  або  надання  права  на
користування  нематеріальними  активами  в  Україні,  послуги типу
"інжиніринг", а також доходи від фрахту;
     г) лізингова (орендна) плата,  що сплачується (нараховується)
резидентами    або    постійними   представництвами   на   користь
нерезидента-лізингодавця (орендодавця);
     д) доходи від  продажу  нерухомого  майна,  розташованого  на
території  України,  яке належить нерезиденту,  у тому числі майна
постійного представництва нерезидента;
     е) прибуток  від  здійснення  операцій  з  торгівлі   цінними
паперами або іншими корпоративними правами,  визначений відповідно
до норм цього Закону;
     є) доходи,  отримані від здійснення  спільної  діяльності  на
території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів
на території України;
     ж) винагорода   за    здійснення    культурної,    освітньої,
релігійної,  спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або
уповноважених ними осіб) на території України;
     з) брокерська,  комісійна або агентська винагорода,  отримана
від  резидентів  або  постійних  представництв  інших нерезидентів
стосовно брокерських,  комісійних або агентських  послуг,  наданих
нерезидентом або   його  постійним  представництвом  на  території
України на користь резидентів;
     и) внески  та  премії  на  страхування  або   перестрахування
ризиків  в  Україні  (включаючи  страхування  ризиків  життя)  або
страхування резидентів від ризиків за межами України;
     і) доходи  у  вигляді  виграшів  (призів)  в  лотерею   (крім
державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих
на  території  України,  доходи  від  організації  та   проведення
грального бізнесу, лотерей (крім державних);
     ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь
нерезидентів;
     й) інші  доходи  від   здійснення   нерезидентом   (постійним
представництвом   цього   або  іншого  нерезидента)  господарської
діяльності на території України,  за винятком  доходів  у  вигляді
виручки  або  інших  видів  компенсації  вартості  товарів (робіт,
послуг), перерахованих   (переданих)    резиденту    від    такого
нерезидента  (постійного  представництва),  у  тому числі вартості
послуг  з  міжнародного  зв'язку  чи  міжнародного  інформаційного
забезпечення.
     13.2. Резидент або постійне  представництво  нерезидента,  що
здійснюють  на  користь  нерезидента  будь-яку  виплату з доходу з
джерелом його походження з України,  отриманого таким нерезидентом
від  провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки
нерезидента,  що ведуться в гривнях),  крім доходів,  зазначених у
пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати під час виплати такого
доходу та додатково сплачувати податок на  репатріацію  доходів  у
розмірі  15  відсотків    суми  такого  доходу за рахунок такої
виплати,  якщо інше не передбачене нормами міжнародних  угод,  які
набрали чинності.
     13.3. Резиденти,  які здійснюють виплату доходу  нерезидентам
(у тому числі на рахунки нерезидентів, які ведуться у гривнях) від
здійснення  портфельних  інвестицій  у  процентні   облігації   чи
процентні казначейські   зобов'язання,   випущені  (емітовані)  за
рішенням резидента,  зокрема уповноваженого державного  органу  чи
органу  місцевого  самоврядування (за винятком облігацій зовнішніх
державних позик України),  зобов'язані утримувати під час  виплати
такого  доходу  та  сплачувати  податок у розмірі 30 відсотків 
суми такого доходу  за  рахунок  такої  виплати  без  застосування
податку, встановленого пунктом 13.2 цієї статті.
     Прибутки нерезидентів,   отримані   у   вигляді   доходів  на
безпроцентні (дисконтні) облігації чи  казначейські  зобов'язання,
оподатковуються за ставкою 30 відсотків у такому порядку:
     базою оподаткування   є   прибуток,  який  розраховується  як
різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних
паперів,   сплаченою  (нарахованою)  їх  емітентом,  та  ціною  їх
придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;
     з метою здійснення податкового контролю придбання або  продаж
зазначених  у  цьому  пункті цінних паперів може здійснюватися від
імені  та  за  рахунок   нерезидента   виключно   його   постійним
представництвом або резидентом,  який працює від імені, за рахунок
та за дорученням такого нерезидента;
     зазначені резидент або  постійне  представництво  нерезидента
несуть  відповідальність  за  повне  та  своєчасне  нарахування та
внесення до бюджету податків,  утриманих при  виплаті  нерезиденту
доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними)
цінними  паперами. Центральний податковий орган України встановлює
порядок  надання   резидентами   або  постійними  представництвами
нерезидента  розрахунку  податкових  зобов'язань  нерезидентів  та
звітів про утримання та внесення до відповідного бюджету податків,
встановлених цією статтею.
     Резиденти, які  працюють  від  імені,  за   рахунок   та   за
дорученням  нерезидента  на  ринку  процентних  або  безпроцентних
(дисконтних) облігацій чи  казначейських  зобов'язань,  самостійно
подають  податковому  органу за місцем свого розташування звіт про
утримання  та   внесення   до   відповідного   бюджету   податків,
встановлених цією статтею.
     13.4. Не    підлягають    оподаткуванню    доходи,   отримані
нерезидентами,  у  вигляді  процентів  або  доходу  (дисконту)  на
державні цінні папери,  продані (розміщені) нерезидентам за межами
території України через уповноважених агентів - нерезидентів,  або
процентів, сплачених  нерезидентам  за  отримані  Україною  позики
(кредити або державні зовнішні запозичення),  які відображаються у
Державному   бюджеті  України  чи  кошторисі  Національного  банку
України.
     13.5. Суми доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами
як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за
ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок
таких виплат.
     13.6. Суми  доходів  нерезидентів,  отриманих (нарахованих) у
вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій
від  перестрахування  ризиків,  в  тому  числі страхування ризиків
життя на  території  України  та  ризиків  резидентів  за   межами
України,  оподатковуються  за  ставкою  15  відсотків у джерела їх
виплати за рахунок таких виплат.
     Суми доходів нерезидентів,  отриманих (нарахованих) у вигляді
страхових  внесків,  страхових  платежів  або страхових премій від
страхування ризиків та  страхування  ризиків  життя  на  території
України,  а  також у вигляді надання рекламних послуг на території
України,  оподатковуються за ставкою 30  відсотків  у  джерела  їх
виплати за рахунок таких виплат.
     13.7. Суми   доходів   нерезидентів,   отриманих   у  вигляді
дивідендів,   нарахованих   на   корпоративні   права,   емітовані
резидентами,  оподатковуються за ставкою 30 відсотків у джерела їх
виплати за рахунок таких виплат.
     13.8. Суми  прибутків  нерезидентів,  які   здійснюють   свою
діяльність  на  території  України  через постійне представництво,
оподатковуються у загальному  порядку.  При  цьому  таке  постійне
представництво  прирівнюється  з  метою  оподаткування до платника
податку, який  здійснює  свою  діяльність  незалежно  від   такого
нерезидента.
     У разі  якщо  нерезидент  здійснює свою діяльність не лише в
Україні,  а й за її межами і при цьому не  визначає  прибуток  від
своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво
в Україні,  сума прибутку,  що підлягає оподаткуванню  в  Україні,
визначається  на  підставі  складення  нерезидентом відокремленого
балансу   фінансово-господарської   діяльності,   погодженого    з
податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
     У разі  неможливості  шляхом  прямого  підрахування визначити
прибуток,  одержаний нерезидентами з джерелом  його  походження  з
України,  оподатковуваний прибуток визначається податковим органом
як різниця між валовим доходом та валовими витратами,  визначеними
шляхом  застосування  до  суми  одержаного (нарахованого) валового
доходу коефіцієнта 0,7.
     13.9. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та
інші  подібні  послуги  з  продажу  чи  придбання  товарів (робіт,
послуг) за рахунок і на користь нерезидента  (включаючи  укладення
договорів з   іншими   резидентами   від   імені   і   на  користь
нерезидента),  утримують і перераховують до  відповідного  бюджету
податок  з  доходу,  одержаного  таким  нерезидентом  із  джерел в
Україні,  визначений у порядку,  передбаченому  для  оподаткування
прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території
України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не
підлягають  додатковій реєстрації у податкових органах як платники
податку на прибуток.
     Зазначені у цій статті види податку на прибуток, крім податку
на   репатріацію,   встановленого   пунктом   13.2,   є   частиною
внутрішнього  податку  на  прибуток  підприємств, і їх  ставка не
регулюється міжнародними угодами  з  питань  уникнення  подвійного
оподаткування,   які   регулюють  ставки  податку  на  репатріацію
доходів".
     13. Статтю 14 доповнити пунктом 14.3 такого змісту:
     "14.3. У  разі  продажу  товарів,  безпосередньо пов'язаних з
технологічними   процесами    виробництва    сільськогосподарської
продукції, виробникам  такої  сільськогосподарської  продукції  на
умовах товарного кредиту,  валові доходи кредитора збільшуються  у
податковому періоді, на який відповідно до умов такого  кредитного
договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.
     У разі  якщо  об'єктом  такого  товарного  кредиту  є товари,
витрати  на  які  включаються  до  складу  валових  витрат,  датою
збільшення   валових   витрат   позичальника   є  дата  здійснення
розрахунків щодо  погашення  заборгованості  по  такому  товарному
кредиту.
     Якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари,  витрати  на
які  відповідно  до  статті 8 цього Закону підлягають амортизації,
датою збільшення балансової вартості  відповідної  групи  основних
фондів  є дата здійснення позичальником розрахунків щодо погашення
заборгованості по такому товарному кредиту".
     14. У статті 16:
     1) абзац третій пункту 16.4 викласти у такій редакції:
     "У разі  коли  платник  податку вважає за доцільне роз'яснити
окремі  результати  власної  фінансово-господарської   діяльності,
зазначені  у  податковій  декларації  про прибуток,  такий платник
податку може за власним бажанням надіслати на  адресу  податкового
органу таке пояснення,  складене  у  довільній  формі.  Податковий
орган не може вимагати надання форм податкової звітності, прямо не
передбачених цим Законом,  у  тому  числі  бухгалтерських  звітів,
балансів  чи іншої неподаткової звітності.  Статистична звітність,
запроваджена  відповідно   до   Закону   України   "Про   державну
статистику"  (  2614-12  ),  надсилається  у встановленому порядку
тільки на адресу органів державної статистики";
     2) пункт 16.7 виключити.
     У зв'язку  з  цим  пункти  16.8  -  16.16  вважати відповідно
пунктами 16.7 - 16.15;
     3) абзац другий пункту  16.12  замінити  абзацами  другим  та
третім такого змісту:
     "Перерахування податків,  зазначених в пункті 7.8  та  статті
13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.
     Перерахування податку,   зазначеного   в  пункті  10.2  цього
Закону,  здійснюється протягом трьох банківських  днів  з  моменту
здійснення таких виплат".
     У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;
     4) у пункті 16.15:
     в абзаці  першому  слова  "в  десятиденний  термін"  замінити
словами "не пізніше десяти робочих днів";
     абзац другий виключити.
     15. Пункт 18.3 статті 18 викласти в такій редакції:
     "18.3. У   разі   укладення   договорів,   які   передбачають
здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів,
що розташовані  в  офшорних  зонах, чи при здійсненні розрахунків
через  таких  нерезидентів  або  через  їх   банківські   рахунки,
незалежно від того, чи здійснюється така оплата  (в  грошовій  або
іншій   формі)   безпосередньо  або  через  інших  резидентів  або
нерезидентів,  витрати платників податку на оплату вартості  таких
товарів (робіт,  послуг) включаються до складу їх валових витрат у
сумі, що становить 85 відсотків  оплаченої вартості цих товарів
(робіт, послуг).
     Перелік офшорних   зон   щорічно   оприлюднюється   Кабінетом
Міністрів України".
     16. У статті 20:
     1) у пункті 20.2:
     слова "бухгалтерських звітів і балансів, декларацій" замінити
словами "податкових декларацій про прибуток",  а  цифри  та  слова
"12-місячних  податкових  періодів"  замінити  словами "дванадцяти
місяців";
     у третьому  реченні  цифри  та слова "12 місяців є податковий
період" замінити словами "дванадцяти місяців є місяць";
     2) в   абзаці   першому   пункту   20.4   слова  "у  розмірі,
встановленому  законодавством"  замінити  словами  "у  розмірі  30
відсотків  суми донарахованого податку (недоїмки)";
     3) пункт 20.6 викласти в такій редакції:
     "20.6. Суми  донарахованого  податку  та  фінансових  санкцій
сплачуються  платником податку самостійно в строк не більше десяти
робочих днів з дня отримання підписаного  керівником  відповідного
податкового органу рішення про застосування  санкцій  до  платника
податку. При  цьому  пеня  нараховується  за  весь строк недоїмки,
включаючи останній робочий день,  що передує дню фактичної  сплати
суми недоїмки та фінансових санкцій.
     У разі  коли платник податку відмовляється визнати  висновки
перевірки податкового органу або має зауваження до них та оскаржує
такі   висновки   у   встановленому   законом   порядку,    сплата
донарахованого   податку  та  фінансових  санкцій  зупиняється  до
прийняття рішення за результатами такого оскарження.  У разі  коли
за   наслідками   оскарження   визнається  правильність  висновків
податкового органу,  платник   податку   зобов'язаний   самостійно
сплатити  суму  донарахованого  податку  та  фінансових санкцій до
подання розрахунку  податкових  зобов'язань  за  період,  на  який
припадає дата прийняття рішення за результатами такого оскарження.
При цьому пеня нараховується на  визнану  суму  недоїмки  за  весь
строк  недоїмки, включаючи  останній робочий день,  що передує дню
фактичної сплати суми недоїмки та фінансових санкцій";
     4) пункт 20.7 після слів "притягаються до"  доповнити  словом
"адміністративної".
     17. У  абзаці  першому  пункту  21.3  статті  21  цифри  "15"
замінити словом "десяти".
     18. У статті 22:
     1) пункт 22.2 доповнити реченням:
     "При цьому балансові збитки платників податку,  що виникли за
результатами  господарської  діяльності  з  1  січня  1997 року до
моменту набрання  чинності  цим  Законом,  включаються  до  складу
валових витрат у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону";
     2) пункт  22.3  доповнити  абзацами  другим  та третім такого
змісту:
     "Кошти, спрямовані платником податку на будівництво житла для
військовослужбовців  та  членів  їх  сімей,  які  мають  право  на
отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними
до 1 липня 1997 року угодами про  інвестування  будівництва  житла
для  військовослужбовців  та  членів їх сімей,  по яких на 1 липня
1997 року проведені фактичні  витрати,  враховуються  у  зменшення
податкового зобов'язання такого платника податку, протягом терміну
завершення будівництва об'єктів житла,  розпочатих до 1 липня 1997
року,  але не пізніше терміну,  встановленого абзацом першим цього
пункту.  Порядок бюджетного контролю за використанням таких коштів
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
     У разі здійснення платником податку інвестування  будівництва
такого  житла  шляхом передачі матеріальних активів його податкове
зобов'язання  зменшується  на  суму  вартості  таких  матеріальних
активів за  цінами і процедурою,  що визначаються за методологією,
встановленою Кабінетом Міністрів України";
     3) пункти 22.4 і 22.5 викласти в такій редакції:
     "22.4. Норми  амортизації,  визначені статтею 8 цього Закону,
застосовуються у 1997 та 1998 роках з понижуючим коефіцієнтом 0,7.
     До 1  січня  2003  року  платники  податку   -   підприємства
металургійної  (та  підприємства  інших галузей в частині основних
фондів,   що   використовуються    у    ливарному    виробництві),
коксохімічної,   хімічної,   гірничодобувної  промисловості,  а
також підприємства   залізничного   транспорту,   підприємства   -
виробники  електричної,  теплової  енергії  та водопостачання,  на
балансі яких перебувають введені в експлуатацію до  1  січня  1993
року  основні  фонди,  що використовуються для здійснення основної
діяльності,  мають  право  відносити  до  складу  валових   витрат
звітного  (податкового) року витрати на проведення поліпшень таких
основних фондів у розмірі,  що не перевищує дев'ять відсотків  
балансової  вартості груп 1 та 3 таких основних фондів на початок
звітного (податкового)  року.  Зазначені  основні  фонди  групи  3
виділяються  в  окрему  підгрупу групи 3 основних фондів,  по якій
ведеться окремий облік.
     Балансова вартість окремої підгрупи групи 3  основних  фондів
станом на 1 січня 2003 року додається до балансової вартості групи
3 основних фондів.
     З 1  січня  2003  року  облік  балансової  вартості  групи  3
основних  фондів  здійснюється  у  порядку,  визначеному статтею 8
цього Закону.
     22.5. Акти законодавства до приведення їх у відповідність  із
Законом   України  "Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону";
     4) пункт 22.7 доповнити абзацом другим такого змісту:
     "Планові перевірки платників податку щодо  застосування  норм
цього     Закону    здійснюються    у    порядку,    передбаченому
законодавством, починаючи з 1 лютого 1998 року";
     5) пункт  22.8  доповнити  словами  "з   включенням   їх   до
відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації";
     6) пункти   22.9  і  22.10  доповнити  словами  "та  підлягає
подальшій амортизації";
     7) пункт 22.14 доповнити абзацами  другим - четвертим  такого
змісту:
     "Витрати платників податку,  що відносяться до складу валових
витрат  згідно з цим Законом,  здійснені до 1 липня 1997 року і не
віднесені на собівартість реалізованої продукції  (робіт,  послуг)
на 1 липня 1997 року,  по залишках готової продукції на складах  і
товарах (роботах, послугах), відвантажених (виконаних, наданих), а
для  торговельних  організацій  по  товарних  залишках,  включаючи
торгові  націнки,  і  не оплачених покупцями до 1 липня 1997 року,
включаються до  валових  витрат  по  даті  продажу  таких  товарів
(робіт, послуг).
     Інші витрати  виробництва (обігу),  здійснені до 1 липня 1997
року,  включаються до складу валових витрат  звітних  (податкових)
періодів 1997 року.
     Порядок віднесення  витрат  платника  податку,  зазначених  у
абзацах другому,  третьому цього пункту,  до складу  його  валових
витрат  визначається  Міністерством фінансів України з урахуванням
положень цього Закону";
     8) пункт 22.16 викласти у такій редакції:
     "22.16. Оподаткування  доходів,   одержаних   від   володіння
державними   цінними   паперами   і  облігаціями  місцевих  позик,
проводиться по державних  цінних  паперах  і  облігаціях  місцевих
позик,  що  придбані платником податку після набрання чинності цим
Законом";
     9) пункт 22.18 доповнити новим реченням такого змісту: "Норми
пункту 6.3 застосовуються починаючи з 1 січня 1999 року";
     10) пункт 22.19 викласти у такій редакції:
     "22.19. Курсові різниці,  накопичені у звітних  періодах,  до
моменту  набрання  чинності  цим Законом списуються без подальшого
відображення в балансі та без урахування у  визначенні  фінансових
результатів  господарювання  чи  податкових  зобов'язань  платника
податку";
     11) пункт  22.20  доповнити   словами   "у   тому   числі   в
Міністерстві  зовнішніх  економічних  зв'язків та торгівлі України
або інших органах державної влади";
     12) доповнити статтю пунктами 22.22 і 22.23 такого змісту:
     "22.22. За період до  введення  у  дію  Закону  України  "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) суми податку  на  додану
вартість,  сплачені  у  1997  році  у складі ціни покупних товарів
підприємствами,   які   здійснюють   посередницьку   та    збутову
діяльність,   включаються    до   складу   валових   витрат  таких
підприємств, а  суми  податку  на  додану вартість,  отримані цими
підприємствами  у  складі   ціни  реалізації  зазначених  товарів,
включаються до складу їх валового доходу.
     22.23. До  31 грудня 1997 року платники податку,  за винятком
нерезидентів  та   виробників   сільськогосподарської   продукції,
протягом  звітного  (податкового) кварталу сплачують до бюджету за
перший та  другий  місяці  кварталу   авансові   внески   податку,
визначені згідно з пунктом 16.3 цього Закону наростаючим підсумком
з початку року.
     Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками  першого
та  другого місяців кварталу до 20 числа другого і третього місяця
кварталу відповідно.
     Розрахунки авансових внесків здійснюються  платником  податку
самостійно,  без  подання податкової декларації.  Повідомлення про
результати таких розрахунків  надсилається  податковому  органу  в
терміни, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції
за відхилення розмірів сплачених авансових  внесків  від  розмірів
внесків,  перерахованих  за  результатами  звітного  кварталу,  не
застосовуються".
     У зв'язку з цим пункт  22.22  цього  Закону  вважати  пунктом
22.24.
     19. У тексті Закону (у пункті 1.25,  підпунктах 4.1.1, 4.2.1,
5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4,
8.5.2,  11.3.1,  11.3.2,  11.3.5,  12.3.3,  12.3.4 та пункті 14.2)
слово "реалізація"  замінити   словом   "продаж"   у   відповідних
відмінках.
     20.  У  тексті  Закону  слова  "підприємницька   діяльність",
"виробнича діяльність", "основна діяльність" (крім  слів  "основна
діяльність" у підпунктах 5.2.5, 5.3.1, 5.4.10, 12.2.3,  у  пунктах
5.4,  7.11  та  статті  14)  у  всіх  відмінках  замінити  словами
"господарська діяльність" у відповідних відмінках.
     II. Цей  Закон  набирає  чинності  з дня його опублікування і
застосовується  починаючи  з  доходів  і   витрат,   отриманих   і
проведених з 1 липня 1997 року.
 
 
 Президент України                               Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 18 листопада 1997 року
          N 639/97-ВР
 




Головна сторінка